Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/18853
Назва: | Досвід Франції щодо правового регулювання державно-приватного партнерства як основа для покращення українського законодавства |
Інші назви: | The experience of France regarding legal regulation of public-private partnership as a basis for the improvement of ukrainian legislation |
Автори: | Банах, Сергій Володимирович |
Ключові слова: | державно-приватне партнерство інституційне забезпечення урядові гарантії квазі-приватні суб’єкти |
Дата публікації: | 2023 |
Видавництво: | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника |
Бібліографічний опис: | Банах С. В. Досвід Франції щодо правового регулювання державно-приватного партнерства як основа для покращення українського законодавства // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства. - Івано-Франківськ. - 2023. - № 63. - С.4.40-4.50. |
Короткий огляд (реферат): | Стаття присвячена дослідженню існуючої в Україні проблеми інституційного функціонування державно-приватного партнерства, відсутності ДПП механізмів із квазі-приватними суб’єктами, такими як співтовариства змішаної економіки (SEM) або квазі-публічні підприємства (SAEMES) та відсутності єдиного органу у сфері ДПП.Для підтвердження існування проблематики у сфері низької популярності механізму ДПП автор наводить статистику щорічної реалізації проєктів в Україні та інших державах, таких як Велика Британія та Франція. Наводячи дані цифри, автор згадує про проблематику невизначеності українського підходу щодо слідування досвіду англосаксонської чи романо-германської правової системи.Окрім цього, у статті наголошено на відсутності врегульованого механізму забезпечення ДПП проєктів урядовими гарантіями та відсутності можливості відшкодування інвестицій приватного партнера при зміні договору за ініціативою державного партнера.Автор пропонує застосувати досвід Франції та впровадити механізми державно-приватного партнерства із квазі-публічними підприємствами на прикладі облаштування інфраструктури у Парижі для налагодження системи паркування. Також автор бере за основу досвід у Каннах, де ДПП із квазі-публічними суб’єктами було застосовано для покращення роботи музею. При цьому, наголошується, що варто і врахувати уроки, які засвоїла Франція при впровадженні ДПП із квазі-публічними суб’єктами, такі як необхідність посилення кадрів, які спеціалізуються на контрактних ДПП зобов’язаннях, необхідність визначення нової моделі підходу до платежів приватному партнеру – а саме, регулярного надання платежів та субсидій приватному партнеру.Відсутність урядових гарантій для забезпечення ширшої реалізації проєктів у сфері державно-приватного партнерства також пропонується для вирішення шляхом ухвалення додаткових підзаконних актів. Окрему увагу звернено авто-ром на існування у Франції сервісного органу у ДПП сфері – MAPPP. Автор наголошує, що попри те, що даний орган має численні функції у Франції, в Україні такий орган міг би стати єдиним «сервісним» ДПП органом. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/18853 |
Розташовується у зібраннях: | № 63 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
7434-Article Text-22490-1-10-20240119.pdf | 327.85 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.