Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/18817
Назва: | Альтернативні процедури вирішення спорів в системі правових форм врегулювання екологічних конфліктів |
Інші назви: | Alternative dispute resolution procedures in the system of legal forms of environmental conflict resolution |
Автори: | Яремак, Зоряна Василівна |
Ключові слова: | правовий механізм врегулювання конфлікту судовий захист права на безпечне довкілля екологічні права компроміс консенсус сталий розвиток |
Дата публікації: | 2023 |
Видавництво: | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника |
Бібліографічний опис: | Яремак З. В. Альтернативні процедури вирішення спорів в системі правових форм врегулювання екологічних конфліктів // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства. - Івано-Франківськ. - 2023. - № 62. - С.3.11-3.23. |
Короткий огляд (реферат): | У даному дослідженні здійснено аналіз правових механізмів врегулювання еколого-правових конфліктів з урахуванням особливостей екологічних правовідносин та еколого-правового регулювання цих відносин. Проаналізовано ефективність застосування традиційних форм вирішення спорів – судової та адміністративної, – що базується на вирішенні спору на основі закону, та альтернативних механізмів, в основі яких закладено принцип врегулювання конфлікту шляхом співставлення та пошуку балансу між суспільними, державними та приватними інтересами. Проведено порівняльний аналіз цих форм на предмет ефективності вирішення еколого-правових конфліктів. Обґрунтовано доведено, що практичного втілення концепція сталого розвитку на етапі врегулювання екоконфлікту набуває, коли використовуються примирні процедури вирішення спору. Адже у цьому випадку отримаємо результат, сумісний з доктриною сталого розвитку, – правовстановлююче рішення, яке в тій чи іншій мірі відображає інтереси кожного з учасників конфлікту. Доведено, що таке правовстановлююче рішення може базуватися на основі консенсусу (якщо сторони у підсумку прийняли рішення, в якому частково відображається інтерес кожного та по суті конфлікту досягнуто згоди), або компромісу (рішення базується на розумінні суті проблеми із врахуванням інтересів, однак не в повній мірі на її вирішенні). Зроблено висновок про необхідність розвивати в національній правозастосовній практиці консенсусні форми врегулювання екологічного конфлікту, які повинні стати повноцінною альтернативою судовій, адміністративній та іншим юрисдикційним формам розв’язання спорів. На часі є формування самостійного правового інституту екологічного права, що спеціалізуватиметься на врегулюванні еколого-правових конфліктів, та сприятиме запровадженню ефективного механізму управління екологічними конфліктами з максимальним урахуванням законних соціально прийнятних інтересів усіх учасників. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/18817 |
Розташовується у зібраннях: | № 62 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
7218-Текст статті-21700-1-10-20231121.pdf | 302.92 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.