Управління пасивами комерційного банку та напрями їх вдосконалення.

Abstract

Операції, спрямовані на мобілізацію коштів від юридичних і фізичних осіб, вважаються пасивними діями для комерційного банку. Ці операції включають залучення коштів від клієнтів шляхом розміщення вкладів, отримання кредитів від інших банків і емісію власних цінних паперів. З іншого боку, активні операції полягають у вкладанні цих коштів у доходові проекти та їх передачі іншим суб'єктам. В умовах постійних змін у фінансовій сфері сьогодення, управління пасивами стає ключовою складовою ефективного функціонування комерційних банків. Динамічність ринкових умов, зростаюча конкуренція та швидкий темп технологічних змін ставлять перед банками низку викликів у формуванні стратегій управління їхніми пасивами. Для комерційного банку його власний капітал служить тільки відправною точкою та складовою робочого оборотного капіталу. Проте, позичені кошти, які є наслідком пасивних операцій, формують основу його діяльності. У сучасних умовах позичкові кошти становлять близько 75% сукупного капіталу для багатьох банків. Це підкреслює важливість активної стратегії залучення і використання різноманітних форм і методів. Пасивні операції включають відкриття і обслуговування різних видів депозитів клієнтів, включаючи строкові та безстрокові. В умовах зростаючої конкуренції та меншої прибутковості основних банківських продуктів, комерційним банкам доводиться стикатися з проблемою підвищення ефективності управління пасивами. Водночас, Національний банк України (НБУ) накладає більш жорсткі вимоги на формування систем управління ризиками ліквідності.