Методи управління вимогами під час реалізації проектів в умовах невизначеності

Abstract

Метою статті є дослідження питання щодо застосування методів управління вимогами до програмного забезпечення під час управління проектами в умовах невизначеності. Встановлено, що управління вимогами за умов невизначеності слід розглядати як постійні процеси системного керування вимогами впродовж усіх стадій життєвого циклу проєкту, що передбачає діяльність, яка спрямована на підтримання, простежування й перевірку вимог від моменту їх формування і до їхньої імплементації й далі. За результатами проведеного дослідження виявлено, що найпоширенішими методами управління вимогами є: гнучкий (Agile) підхід; розширений аналіз вимог; метод «Поступового розкриття»; моделі ітеративного та інкрементного розроблення; метод «Мінімально життєздатний продукт»; метод «Just-in-Time» та ін. Встановлено, що використання методів управління вимогами до програмного забезпечення набуває особливої актуальності в умовах невизначеності, оскільки ці методи дозволяють ефективно впоратися з динамічними змінами та забезпечити гнучкість проєкту. Виявлено, що управління вимогами має зосереджуватись на організації, комунікуванні й розвиванні вимог, серед яких можна виокремити наступні: управління змінами, відстежуваність вимог, комунікація, контроль за версіями документів вимог та ін. Досліджено, що управління змінами, що передбачає внесення коректив до визначених вимог в ході реалізації проєкту, а також передбачає здійснення оцінки впливу коректив, одержання дозволу на модифікування й оновлення потрібних документів. У свою чергу, відстежуваність означає визначення й підтримку відстежуваних взаємозв’язків вимог з іншими артефактами проєкту, а саме: проєктна документація, випадки під час тестування й коди. Тому відстежуваність дає змогу гарантувати, що усі вимоги ураховується і корективи можна простежувати впродовж розроблення проєкту. У той час, комунікація сприяє ефективному спілкуванню між стейкхолдерами проєкту стосовно вимоги й передбачає конверсію оновлень, розв’язання проблемних аспектів й сприяння тому, щоб всі учасники робочої групи мали єдине розуміння щодо сформованих вимог. Також проведення контролю за версіями документів вимог для того, відстежувати корективи в часовому вимірі. Отримані результати проведеного дослідження виступають основою для наступних досліджень у частині більш ефективного використання методів управління вимогами під час реалізації проектів в умовах невизначеності.