АРХІТЕКТУРА МОДЕЛІ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ НА ПРИКЛАДІ ФРАНЦІЇ

Abstract

Традиційним для Франції залишається визначення корпорацій, структура капіталу яких є дісперсною (екстернальна структура), та корпорації, структура капіталу яких є концентрованою (інтернальна структура).

У концентрованих структурах власність або контроль зосереджені в руках невеликої кількості осіб. Оскільки ці особи або групи контролюють або мають вирішальний вплив на спосіб управління корпорацією, така структура отримала назву «інтернальної» Незначна частина організаційно-правових форм юридичних осіб (переважно це акціонерне товариство) у Франції мають відповідну структуру.

Дисперсна структура власності характеризується незначним інтересом до діяльності юридичної особи, сімейним характером відносин між учасниками або їх персоналізацією. Наведене зменшує стимул у контролі за діяльністю корпорації або виключає участь в управлінні нею. Таку структуру капіталу називають «екстернальною». Її застосування отримало значне поширення серед більшості організаційно-правових форм юридичних осіб у Франції (за виключенням акціонерного товариства).

За цієї обставини можна визначити дві моделі управління корпорацією, спираючись на домінуючий підхід.

По-перше, це модель управління, організаційна єдність якої має монотиповий принцип побудови органів корпоративного управління (унітарна модель корпоративного управління).

По-друге, модель, в основі якої бінарний підхід до формування структури управління, (дуальна модель корпоративного управління).

У такому випадку виконавчий орган управління корпорації через постійність та системність свого функціонування концентрує організаційно-розпорядчі функції, за посередництвом яких реалізується дієздатність юридичної особи. Ця система правління характеризується єдиною радою, яка інтегрована виконавчими та невиконавчими директорами.