Психологічні особливості мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку

Abstract

Мовлення є свідченням мовної культури людини, її розумового й особистісного розвитку. Увага дослідників зумовлена необхідністю розв’язання одного з ключових завдань дошкільної освіти – формування мовленнєвої особистості дошкільника. Зміст формування мовленнєвої особистості в дошкільному віці визначається програмами мовленнєвого розвитку дітей і нормативними документами для дошкільної. Актуальність своєчасного мовленнєвого розвитку в дошкільному дитинстві визначається завданнями щодо створення оптимальних умов для якнайповнішого розкриття потенційних можливостей кожної дитини, які виявляються в специфічно дитячих видах діяльності й пов’язані із комунікацією. Становлення в людини всіх психічних функцій, психічних процесів, особистості в цілому неможливе без міжособистісного контакту. При цьому мовленнєвий розвиток та його вдосконалення необхідно розглядати як відображення становлення навичок комунікативно-мовленнєвої взаємодії. Здатність до спілкування розуміється як комплексна здатність користуватися засобами взаємодії, що забезпечують успішність цілей комунікації. Нажаль, в розвитку мовлення дітей дошкільного віку часто виникають проблемні ситуації, що стають загрозою у подальшій мовленнєвій діяльності дитини. Це у подальшому відображається на її емоційному, психологічному стані, проявляється у навчальному процесі, тому вчасне звернення до фахівця можу виправити ситуацію. Дорослі мають знати і розуміти напрямки розвитку мовленнєвої діяльності у дошкільному віці та докладати зусиль щодо її оптимізації, особливо під час організованого навчання дітей у закладах дошкільної освіти. Перспективами подальших розвідок є вивчення впливу гаджетів на мовлененнєву діяльність дошкільників та позиція та роль дорослих щодо цього.