Значення комплексних симуляційних підходів в медичній освіті при викладанні терапевтичних дисциплін для студентів медичного факультету

Abstract

Стаття присвячена огляду основних методів практично-орієнтованого навчання студентів-медиків на кафедрі внутрішньої медицини № 1, клінічної імунології та алергології імені академіка Є. М. Нейка Івано-Франківського національного медичного університету (Україна). Визначено важливість не лише теоретичної, а й практичної підготовки студентів-медиків в умовах змішаного навчання. Проведено аналіз впливу нових методів викладання на рівень професіоналізму майбутніх лікарів. Важливим аспектом навчання було упровадження симуляційних тренінгів, що дало змогу отримати високий рівень підготовки спеціалістів без шкоди для пацієнта. У статті зроблено акцент на ролі “віртуального пацієнта” у проведенні курації, саме ця методика, незалежно від форми навчання, дозволяла студенту ознайомитися зі стандартизованим пацієнтом, навчитися комунікації та обрати вірний метод діагностики чи лікування згідно з європейськими рекомендаціями. Розглянуто перспективні системи моделювання клінічних випадків, які дозволяють створювати інтерактивні навчальні кейси різного рівня складності залежно від поставлених цілей чи рівня підготовки спеціаліста. Описано основні онлайн-платформи для створення максимально реалістичних кейсів зі світлинами ураженої ділянки тіла й протоколами інструментальних обстежень, що дає змогу відтворювати послідовність дій лікаря та змінювати важкість стану пацієнта, якщо призначення було хибне. Крім того, у статті зазначено про позитивний вплив інтерактивних методів навчання на мотивацію студентів та заохочення до поглиблення знань з певної дисципліни, адже важливим аспектом є обговорення результатів обстеження та призначення терапії з обґрунтуванням, що базується на сучасних рекомендаціях. Також визначено заходи, які необхідно впровадити для забезпечення ефективної роботи над новими кейсами “віртуального пацієнта”, а також для введення в систему даних по вже розроблених клінічних випадках. Розглянуто основні переваги симуляційних методів навчання у порівнянні із традиційними формами взаємодії ”викладач-студент”. Зазначено, що навчання за допомогою «віртуальних пацієнтів» дозволяє оцінити набуті практичні навички та компетентності майбутніх лікарів.