Центри пробації як простір реалізації прав дитини. Польський досвід

Abstract

Центр пробації слугує одним із виховних інструментів, передбачених польським законодавством для соціально дезадаптованої молоді. Ця неізольована форма соціальної реабілітації та превентивних дій дозволяє молодим людям, які перебувають під загрозою деморалізації, залишатися в сімейному та шкільному середовищі. У статті представлено потенціал, який мають польські центри пробації для реалізації ідеї прав дитини. У ній висувається наступна теза: Центри пробації – це простір для реалізації прав дитини, а також педагогіки Януша Корчака. Такі центри працюють за принципом 3P (provision – protection – participation), який закладений у Конвенції про права дитини. Реалізація цього принципу в центрах пробації дозволяє встановити відносини між офіцером/вихователем пробації та дитиною/підлітком, які ґрунтуються на повазі, відкритості, розумінні, визнанні, незнанні та любові. Таке ставлення відповідає педагогіці Януша Корчака, яка ґрунтується на припущенні, що діти мають свої права як люди, а дорослі зобов'язані поважати і захищати ці права, а також дозволяти дітям реалізовувати їх у повсякденній діяльності. Як неізолююча форма соціально-реабілітаційної взаємодії, центр пробації запобігає стигматизації дитини, може бути безпечним місцем для реалізації прав дитини та громадянина.