Оподаткування доходу адвоката: тенденції до зміни правового врегулювання

Abstract

Питання оподаткування адвокатської діяльності проходить свій новий етап обговорення та дискусії. Сьогодні оподаткування доходу адвоката залежить від того, чи працює адвокат індивідуально, як самозайнята особа, чи як найманий працівник за трудовим договором в адвокатському бюро чи об’єднанні. Працюючи самостійно адвокат сплачує податок та інші обов’язкові платежі у сумарному розмірі близько 42% (податок на доходи фізичних осіб 18%, військовий збір 1.5%, єдиний соціальний внесок 22%), в той час, коли особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплачують єдиний податок (наприклад 5%) та соціальний внесок. Новизну у даному питанні вносять законопроекти №2200, №2200-1, що перебачать право адвокатів, як самозайнятих осіб, перебувати на спрощеній системі оподаткування за основним видом своєї діяльності (діяльність у сфері права). Дискусійним залишається питання про право адвоката на вибір системи оподаткування, зокрема, на спрощену систему оподаткування, яка застосовується до фізичних осіб-підприємців, в контексті гарантій стабільності та незалежності адвокатської діяльності, забезпечені інтересів держави та адвоката. Обговорюється важливість прозорості податкових відносин та обґрунтованості спрощення державного контролю за нарахуванням та сплатою податку. На теоретичному рівні констатується ефективність та результативність сплати податку і збільшення надходжень до бюджету від адвокатської діяльності у разі законодавчого надання права адвокату на спрощену систему оподаткування. Вказується, що такий підхід відповідає принципу справедливості та неупередженості до адвокатської діяльності в частині її оподаткування. Стаття розкриває проблему дискримінації самозайнятих осіб та підприємців у сфері оподаткування. У викладеному матеріалі представлений аналіз законопроектів та їх обґрунтування. Окреслено тенденції до зміни правового врегулювання податкових правовідносин самозайнятих осіб. Проведено порівняння ознак адвокатської та підприємницької діяльності. Зосереджено увагу на питанні оподаткування доходу адвоката. Охарактеризовано нормативно-правове регулювання справляння податків з адвокатської діяльності. Опрацьовано судову практику і правові позиції Верховного Суду та окреслено їх вплив на формування об’єкту оподаткування з адвокатської діяльності. Здійснено пошук аргументів щодо необхідності законодавчого закріплення для адвоката права вибору між загальною та спрощеною системами оподаткування. Підведено підсумок про необхідність врегулювання права адвоката на вибір системи оподаткування, що є складовим елементом гарантії незалежності адвоката.