Кримінально-правова політика охорони результатів офіційних спортивних заходів: компаративний аспект

Abstract

У статті наголошується на важливості викорінення корупції, маніпулювання спортивними змаганнями та інших видів зловживань у спорті, що є частиною державної політики протидії корупції загалом та передбачає реалізацію найбільш жорсткого виду відповідальності – карального. Представлений компаративний аналіз кримінально-правової політики охорони результатів офіційних спортивних заходів у державах ближнього зарубіжжя (Латвії, Литви, Білорусі, Російської Федерації, Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Киргизстану і Таджикистану). Встановлено, що кримінальні закони спільним родовим об’єктом кримінально-правової охорони при маніпуляціях у спортивних змаганнях визначають власність / порядок здійснення підприємницької чи іншої економічної діяльності. У ряді випадків родовий об’єкт кримінально-правової охорони деталізується за допомогою видових об’єктів. Для позначення забороненого правила зарубіжний законодавець передбачає два різновиди поведінки: активної (підкуп, передача, надання, примус, схиляння, заохочення, інструктаж, пропозиція, обіцянка, вимога, посередництво) та пасивної (отримання різного роду предметів неправомірної вигоди). З’ясовано особливість визначення суб’єкта правопорушення шляхом механістичного перерахунку усіх можливих його видів безпосередньо у диспозиції норми, що веде до переобтяження її конструкції. Запропоновано зміни до чинної редакції ст. 3693 КК України за рахунок: 1) розширення переліку кваліфікуючих ознак вказівкою на вчинення злочину у складі організованої групи/злочинної організації; великі та особливо великі розміри неправомірної вигоди; 2) закріплення спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності, умовами застосування якого буде добровільність звернення особи до уповноважених суб’єктів з інформацією про подію злочину; факт звернення до моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності; активне сприяння у розкритті/розслідування злочину.