Цивільно-правова відповідальність за лікарську помилку

Abstract

Стаття присвячена дослідженню підстав притягнення медичного працівника до цивільно-правової відповідальності за допущену ним помилку під час надання медичної допомоги (послуг) пацієнту. Розглянуто структурні елементи страхового ризику в договорі страхування цивільної відповідальності закладів охорони здоров’я, де помилка, допущена медичним працівником під час надання медичної допомоги (послуг) пацієнту, виступає джерелом страхового ризику, тобто подією, що зумовлює виникнення негативних наслідків для здоров’я або життя пацієнта та відповідно підлягає страховому покриттю в зазначеному вище страховому договорі. Доведено, що лікарська помилка, як підстава виплати страховиком страхового відшкодування потерпілій особі, характеризується невдалими процесами, що чітко пов’язані з несприятливими наслідками для здоров’я або життя пацієнта у зв’язку з медичним обслуговуванням останнього. При цьому означена помилка є такою лише за наявності невідповідності фактично прийнятих рішень, дій (бездіяльності) медпрацівника встановленим стандартам надання медичної допомоги в кожному конкретному випадку, за умови відсутності підстав для обґрунтованого відступлення від таких стандартів. В свою чергу, порядок встановлення обґрунтованості відступлення медичного працівника від встановлених стандартів надання медичної допомоги має знайти своє чітке нормативне регулювання для уникнення необґрунтованого посилання на нього, як на підставу звільнення від юридичної відповідальності винної особи. Уточнено поняття лікарська (медична) помилка, під яким запропоновано розуміти необережне заподіяння медичним працівником шкоди життю або здоров’ю пацієнта під час виконання ним своїх професійних обов’язків, за умови відсутності адекватного (необхідного та достатнього) застосування спеціальних знань та навичок, а також виправданого ризику в кожному конкретному випадку. Передбачається, що виправданість ризику, як умова звільнення медичного працівника від відповідальності, має встановлюватися судом на підставі висновку судово-медичної експертизи. Встановлено, що лікарська помилка характеризується необережним заподіянням медпрацівником шкоди здоров’ю або життю пацієнта, а отже умисел, як одна з форм вини в цивільному праві, виключає помилку як таку; лише вина у формі необережності є підставою для страхового відшкодування. Необережність в означених правовідносинах проявляється у вигляді легковажного ставлення медичного працівника до потенційного ризику або його недбалістю у відношенні до останнього.