Вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю: огляд судової практики

Abstract

У статті проаналізовано порядок виходу учасника з товариства та окреслено новели законодавчого регулювання. Визначено, що вихід учасника з товариства може реалізуватися як на власний розсуд цієї особи, так із певними обмеженнями вільного виходу особи з товариства. Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено різні правила виходу для учасника з товариства, якому належить менше 50 відсотків частки у статутному капіталі, і для учасника, якому належить 50 і більше відсотків частки у статутному капіталі. Встановлено, що в умовах воєнного стану законодавчо передбачена можливість вносити відомості до ЄДР про зміну складу учасників у зв’язку із виходом з товариства, однак заборонено здійснювати державну реєстрацію переходу права власності на майно до учасника, який вийшов з товариства. Однак вказане обмеження суттєво не впливає на можливість виходу учасника з товариства, оскільки товариство, як правило, проводить розрахунки з учасником грошовими коштами. Заміна зобов’язання з виплати грошових коштів на зобов’язання з передання іншого майна може відбутися тільки за погодженням з учасником товариства, який вийшов. Аргументовано, що здійснення права на вихід учасника з товариства може полягати й у можливості відмови від виходу з товариства. При відмові від виходу учасника з товариства, якому належить менше 50 відсотків частки у статутному капіталі, така вимога має бути правильно оформлена заявою про відкликання заяви про вихід, а саме з додержанням письмової форми та нотаріальним засвідченням справжності підпису учасника, який відкликає заяву про вихід. Коли йде мова про учасника товариства, якому належить 50 і більше відсотків частки у статутному капіталі, то, окрім зазначеної заяви учасника, згоду на відкликання заяви про вихід з товариства мали б надавати учасники, які надали згоду на вихід. Така згода теж має бути належним чином оформлена. І, відповідно, можливість відкликання заяви про вихід з товариства має бути реалізованою до моменту фактичного виконання товариством зобов’язання.