Оцінка інвестиційного потенціалу небанківських фінансових установ

Abstract

Проаналізовані існуючі підходи до оцінки інвестиційного потенціалу суб’єктів ринку, що обумовлені їх роллю в інвестиційному процесі: як об’єкта вкладення капіталу, як інвестора і як суб’єкта, який поєднує функції інвестора і об’єкта вкладення капіталу. У відповідності до цього пояснено виникнення різних видів інвестиційного потенціалу: «зовнішнього», що відповідає суб’єктам, функціонування і розвиток яких залежить від зовнішніх джерел інвестування, «внутрішній» - який стосується суб’єктів ринку, спроможних бути інвестором, і «сукупний», що відповідає тим суб’єктам ринку, які поєднують функції залучення коштів та їх інвестування.Виокремлені фактори макро- і мікросередовища, які формують складові «можливості» і «ресурси» для всіх видів інвестиційного потенціалу, при цьому фактори макросередовища характеризують інвестиційний клімат, а фактори мікросередовища – інвестиційну привабливість суб’єктів ринку. Так, до факторів зовнішнього середовища, які визначають інвестиційний клімат, відносяться такі: нормативно-правове поле; стан інвестиційного ринку, стан фінансово-кредитної системи, стан валютного регулювання, стійкість національної валюти і т. ін. А до факторів внутрішнього середовища, які визначають інвестиційну привабливість суб’єкта господарювання, можна віднести: ефективність управління кадрами, фінансовими ресурсами, партнерськими зв’язками, перспективи економічного зростання і т. ін. Розроблена схема формування і використання сукупного інвестиційного потенціалу небанківських фінансових установ (НФУ), яка показує функціональні зв’язки між зовнішнім і внутрішнім інвестиційними потенціалами. Представлений алгоритм оцінки інвестиційного потенціалу НФУ. Відмічено наявність різних методик оцінки інвестиційного потенціалу. Зазначається, що на сьогодні відсутня єдина загальновизнана методика оцінки інвестиційного потенціалу, немає коректного поєднання якісних і кількісних показників його оцінки, що показує необхідність подальших досліджень зазначеної проблеми.В процесі дослідження встановлено, що існуюча практика оцінювання інвестиційного потенціалу суб’єктів господарювання, що поєднують функції залучення інвестиційних ресурсів і їх вкладання в інші суб’єкти ринку, показує спроби використання різнопланових показників якісної і кількісної оцінки інвестиційного потенціалу в одній методиці, що створює проблему їх коректного поєднання для достовірної оцінки зазначеного потенціалу.