Вагомість впливу нематеріальних чинників на мотивацію персоналу підприємства

Abstract

Інтеграція української економіки до ЄС та в інші міжнародні структури вимагає кардинальних змін у мотивації трудового та інтелектуального потенціалу персоналу підприємств. Мета мотивації - це одержання найвищої віддачі від використання наявного працересурсного потенціалу, що дозволяє підвищити загальну ефективність і прибутковість діяльності підприємств з ефективним застосуванням матеріальних і нематеріальних чинників. У статті розглянуто вплив нематеріальних чинників на мотивацію персоналу підприємства. Визначено, що ефективність системи мотивації за нинішніх умов передбачає присутність не лише матеріальних чинників, таких як високий дохід, але і нематеріальних, що пов'язані з стабільністю місця роботи, з досягненням власних цілей, бажанням проявляти ініціативу і відповідальність. Це пов'язано з тим, мотиваційні стимули включають лише матеріальну складову, залишаючи поза увагою нематеріальну, а тому запропоновано формування такого мотиваційного механізму, який має враховувати як матеріальну мотивацію, так і виявлення та реалізацію нематеріальних чинників мотивації праці персоналу підприємства. З’ясовано та охарактеризовано, що до основних нематеріальних чинників які спонукають персонал до більш ефективної роботи належать: належні умови праці; соціально-психологічний клімат; особистий приклад керівника.; індивідуальний підхід до працівника; термін виконання поставлених завдань; врахування інтересів та можливостей працівника; підтримка працівників у безперервному навчанні,підвищенні кваліфікації а також можливості саморозвитку та самовираження працівників. Обґрунтовано, що до нетрадиційних методів мотивування персоналу відносяться моральні стимули, патерналізинг, організаційні стимули участь в управлінні, кар’єра і розвиток, участь у прибутку та капіталі. Запропоновано широко застосовувати нетрадиційні види нематеріальної мотивації і, зокрема,: інструментальний, професійний, патріотичний, господарський.