«…Наша боротьба за волю така важка і кривава»: проза про Першу світову війну у спробі антології

Abstract

Російсько-українська війна, лихо якої переживає зараз наш народ, загострила інтерес до відповідної літератури. «Війна» стало ключовим словом, за яким читацький загал орієнтується у вирі письменництва – як літератури факту, так і художньої літератури. І справді, «воєнної» книги не бракує: у перший місяць агресії творчі сили українців, здавалося, завмерли, письменники затамували подих від зухвалості й підлості ворога, слова застигли, та згодом віджили, відродилися, щоб передати переломність історичного моменту, все вистраждане й пережите. Вже вийшли збірки поезії «Поезія без укриття», своєрідна «антологія всенародного протистояння», як зазначено в анотації, у якій зібрано враження першого місяця повномасштабної війни. Готуються й інші збірки. Викликала велике зацікавлення літературознавча праця Оксани Пухонської «Поза межами бою. Дискурс війни в сучасній літературі». Сигналізували про активізацію творчих сил українців такі заходи, як науково-мистецький форму «Музи не мовчать», організований Інститутом літератури.