«Сьогодні в літературі немає ні дна, ні стелі» (Юрій Мушкетик. Дороги, які нас обирають: Книга спогадів.)

Abstract

Спогади писалися у три заходи: перший розділ «Дороги, які нас вибирають» розповідає про дитячі роки, навчання в школі й повоєнне життя (коли писані, упорядником не вказано, але так розуміється, що це є найраніші записи); другий розділ «Метаморфози», написаний у 1980-ті роки й присвячений роботі Юрія Мушкетика на посаді головного редактора журналу «Дніпро»; останній, третій розділ «Жмут спогадів: принагідні записи з різних років», написаний письменником у 90-х роках і пізніше. Завершують книгу розмисли про Тараса Шевченка, спогадовий есей про Анатолія Шевченка і остання повістина письменника, швидше белетризований нарис «Недоспівана пісня (Маруся Чурай)», написана 2018 року. Тому упорядкування цих спогадових матеріалів зроблено донькою письменника, теж письменницею Лесею Мушкетик. Власне, до неї можна ставити запитання, щодо відбору матеріялу.