Події російсько-української війни в антимілітарній прозі сучасних українських авторів: крізь призму антиколоніальної критики

Abstract

У статті з’ясовано, як через воєнні вчинки розкриваються характери персонажів, їхня психологія та мотивація. Особливу увагу приділено історично-соціальному контексту як чиннику, який впливає на поведінку героїв-сучасників і формує їх. З огляду на це під час вивчення художнього показу цих подій у літературних текстах українських письменників, що досліджуються, актуалізовано методологію постколоніальної критики, яка володіє інструментарієм тлумачення історичних ексцесів, їхніх причин, а також віддалених наслідків, у тому числі майже 400-літнього панування Росії над Україною, постійного винищування найменших паростків української самоідентифікації і намагання нашого народу боронити й сповідувати власну національну ідею української незалежності. Для аналізу художніх текстів про перший етап російсько-української війни (2014 – 2021 рр.) використано праці О. Багана, Є. Гуцала Д. Донцова, В. Лизанчука, Ю. Липи як якісний інструментарій постколоніальної критики, що має найкращий результат при трактуванні долі постколоніальних держав, а саме такою виявляється й Україна впродовж усіх років своєї новітньої історії (1991 – 2022).