Динаміка творчої думки Василя Стефаника: загальні закономірності й особистий досвід

Abstract

Пропонована стаття присвячена осмисленню деяких питань психології художньої творчості Василя Стефаника, зокрема категорії «художньо-творчий процес» як центральної її проблеми. Відтак мета полягає в тому, щоб простежити динаміку творчої думки новеліста, починаючи від виникнення задуму в сферах «нижньої свідомості» й закінчуючи словесним його втіленням. Дослідницька методика базується на врахуванні міждисциплінарного характеру обговорюваної проблеми і передбачає індуктивно-емпіричні, об’єктивно-аналітичні та психологічні студії. При тому застосовано принципи філологічного, психобіографічного та порівняльно-історичного методів дослідження, а також здобутків новітньої методології: феноменології, літературної герменевтики й рецептивної естетики. У результаті наукових пошуків з’ясовано особливості поєднання в творчому досвіді Василя Стефаника загальних закономірностей процесуальної структури творчості з індивідуально-неповторними проявами. Акцентовано на таких аспектах, як психологічні механізми виникнення художнього задуму, його з’ява в свідомості в формі праобразу, кристалізація в конкретно-чуттєвих формах і словесне здійснення. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній висвітлено суб’єктивно-психологічні чинники зумовленості художніх явищ, що допомагає глибше й повніше їх пізнати.