Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/16426
Назва: Василь Стефаник – Іван Цанкар: типологія художнього мислення
Автори: Мафтин, Наталія Василівна
Ключові слова: Василь Стефаник
Іван Цанкар
модернізм
словенська література
домінанта трагічного
типологія художнього мислення
жанрово-стильові особливості
новелістика
Дата публікації: 2022
Бібліографічний опис: Мафтин Н. В. Василь Стефаник – Іван Цанкар: типологія художнього мислення / Н. В. Мафтин // Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово. – 2022. – № 16(63). – С. 117-136.
Короткий огляд (реферат): Актуальність статті зумовлена потребою дослідження українсько-словенських зв’язків, зокрема й на рівні двох видатних представників українського і словенського модернізму – Василя Стефаника та Івана Цанкара. Адже компаративні студії української та словенської літератур представлені невеликою кількістю праць. Що ж до обраної нами проблеми, то наукові праці, присвячені постатям В.Стефаника та І.Цанкара, у долі та творчості яких є чимало спільного, взагалі відсутні. Дослідження обраної нами проблеми дає можливість розширити слов’янський контекст української модерної літератури, подивитися на епоху крізь призму доль і творчості митців, адже ідея “еволюційної історії літератури” поступається на користь “дослідження історії письменників”. Обидва митці були сучасниками й громадянами імперії Габсбургів. І український і словенський письменники зазнали впливу європейського модернізму, шлях вироблення індивідуальних стильових стратегій обидвох письменників пролягав через знакові міста – осередки культури європейського модернізму (для В.Cтефаника – Краків, для І.Цанкара – Відень). Однак творчість кожного закорінена в глибинах національного. Обидва письменники реагували на ті ж соціальні виклики доби (тема еміграції, тема війни, життя простолюду, тяжке дитинство). Для творчості двох властива й домінанта трагічного. Важливу роль зіграло й відчуття маргінальності: як В. Стефаник, так І. Цанкар, будучи громадянами великої імперії, не належали до представників титульної нації. Розуміння власної причетності до «служби громаді» також цілком виразно задекларовано у творчості двох письменників. Типологію художнього мислення словенського й українського авторів у статті простежено на тематичному, жанровому, стильовому рівнях. Зроблений аналіз ідейно-художніх, жанрово-стильових особливостей ліричних образків «Дорога» В. Стефаника та «Моя нива» І. Цанкара, повісті «Батрак Єрней і його право», новел «Святе причастя», «Старі і діти» І. Цанкара та новел В. Стефаника «Палій», «Нитка», «Діточа пригода» виявляє типологію художнього мислення двох авторів на рівні особистісно-біографічної мотивації, й водночас – відмінності, зумовлені специфікою як психічної організації митців, так і закоріненістю в підґрунті «національних архетипів».
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/16426
Розташовується у зібраннях:№ 16 (63). Слово

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
document.pdf366.87 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.