Літературні уроки Василя Стефаника у творчості Юрія Станинця

Abstract

Мета. У пропонованій літературознавчій розвідці простежено вплив творчого досвіду Василя Стефаника на формування світоглядних, естетичних засад закарпатського прозаїка Юрія Станинця (1906-1994). На багатому літературно-художньому матеріалі поставлено завдання проаналізувати твори письменника, що виходили у світ в різні періоди його творчості, виявивши в них «уроки майстра психологічної прози» у жанрово-стильовій та проблемно-тематичній площинах Юрія Станинця. Дослідницька методика окреслюється використанням порівняльно-типологічного, культурно-історичного та біографічного методів, у результаті чого з’ясовано міру впливу Василя Стефаника на прозові твори Юрія Станинця періоду 20-40-х та 50-80-х років ХХ століття. Результати дослідження засвідчують, що формування прозової майстерності закарпатського художника слова відбувалося під безпосереднім впливом кращих літературних зразків українського національного прозописання. Сам письменник виділяє у цьому роль і значення новел Василя Стефаника, що засвідчує його «Автобіографія». Відтак у статті виокремлено ті аспекти художньої практики Юрія Станинця, на яких яскраво помітний слід творчості класика української літератури. З’ясовано, зокрема, кореляцію світоглядних та естетичних засад закарпатського художника слова від світоглядно-естетичних орієнтирів Василя Стефаника. Водночас типологічно зіставними паралелями означено вплив останнього на велику й малу прозу Юрія Станинця, особливості його художнього мислення, що виявлено у його зовнішніх та внутрішніх структурах оповідань, новел і повістей, своєрідність стильової манери закарпатського прозаїка. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в сучасному українському літературознавстві здійснено порівняльно-типологічну студію творчості Василя Стефаника та Юрія Станинця на поліаспектних рівнях їх художньої спадщини, доведено помітний вплив Василя Стефаника на творчість закарпатського прозаїка.