Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/16375
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГоян, Ігор Миколайович-
dc.contributor.authorБудз, Володимир Павлович-
dc.date.accessioned2023-05-18T08:19:26Z-
dc.date.available2023-05-18T08:19:26Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationГоян І. М. Співпраця як самоорганізаційний принцип становлення соціальності особистості / І. М. Гоян, В. П. Будз // Психологія особистості. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 18-25.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/16375-
dc.description.abstractМета дослідження полягає у виявлені сутнісних особливостей феномену співпраці як самоорганізаційного фактору становлення соціальності особистості. Методи. У дослідженні застосовано синтез феноменологічного та самоорганізаційного методів, які дають змогу розглянути співпрацю як самоорганізаційний феномен, який має в своїй суті моральні засади, на основі яких відбувається становлення соціальності особистості. Результати. У дослідженні обґрунтовано концепцію самоорганізаційного становлення соціальності особистості на основі співпраці у контексті прагматичних та моральних чинників. Моральні чинники співпраці розглянуто як самоорганізаційні феноменологічні засади становлення соціальності особистості. Висновки. Співпраця є одним із фундаментальних самоорганізаційних шляхів становлення соціальності особистості та вихідним принципом становлення будь-яких типів спільнот. Самоорганізаційне становлення соціальності особистості на основі співпраці засновується на моральних якостях особистості, які є структурними елементами свідомості та самосвідомості особистості. Відсутність співпраці та бажання співпрацювати є причинами самотності та соціального відчуження особистості. Основою особистісного і колективного успіху та зростання є соціальна інтеграція на основі співпраці. Прагматичний вимір співпраці засновується на таких критеріях як користь, ефективність, взаємовигідність та субсидіарність, які полягають в координації зусиль та розподілі сфер відповідальності особистостей. На таких прагматичних критеріях засновується кооперація, співробітництво та колективна праця. Моральні засади співпраці визначають її сутнісний бік. Зокрема, моральними принципами співпраці є альтруїзм, довіра, демократичність, егалітаризм, жертовність, злагода, згуртованість, колективна відповідальність, рівноправність, солідарність, соціальна відповідальність, соціальний мир, соціальна відкритість, справедливість, толерантність, які є самоорганізаційними засадами становлення соціальності особистості.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectспівпрацяuk_UA
dc.subjectсоціальність особистостіuk_UA
dc.subjectморальні засади співпраціuk_UA
dc.subjectпрагматичний вимір співпраціuk_UA
dc.subjectдовіраuk_UA
dc.subjectтолерантністьuk_UA
dc.subjectсолідарністьuk_UA
dc.titleСпівпраця як самоорганізаційний принцип становлення соціальності особистостіuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Т. 12, № 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
6635-Текст статті-19333-1-10-20230310.pdf1.92 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.