Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/16331
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorБудник, Олена Богданівна-
dc.date.accessioned2023-05-08T09:02:15Z-
dc.date.available2023-05-08T09:02:15Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationБудник О. Б. (Без) критична педагогіка: сучасні пріоритети та перспективи розвитку / О. Б. Будник // Журнал Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. - 2023. - Т. 10. - № 1. - С. 7-23.uk_UA
dc.identifier.other10.15330/jpnu.10.1.7-23-
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/16331-
dc.description.abstractУ статті висвітлено актуальність дослідження проблем критичної педагогіки, появу якої пов’язують з іменем бразильського вченого Пауло Фрейре (60-х роки ХХ століття), котрий пропагує проблемно-орієнтовану освіту, антропологічне тлумачення культури, концепції людської гуманності. Висвітлено основний зміст критичного в освіті через необхідність подолання стереотипів щодо організації педагогічної освіти і викладання у навчальному закладі на засадах пригноблення, приниження та (не)визнання відмінностей, зокрема мовних і культурних. Досліджено, що послідовники ідей Фрейре у руслі критичної педагогіки акцентують на принципах рівності та справедливості, розуміння / прийняття різних питань, які є дискусійними чи потребують громадської критики (репресії та спротив у вищій освіті, викладання і споживацтво, питання транссексуальності та трансґендерності та ін.). Автор екстраполює основні принципи критичної педагогіки на предмет їх використання в сучасних умовах, де мають місце дещо інші форми цькування (насильства) у закладах освіти (чи поза ними) або ж віртуальному світі – негативне ставлення до осіб з особливими потребами, різні види булінгу (фізичний, соціальний, вербальний), кібербулінг, кібергрумінг, флеймінг, харасмент, відчуження та ін. Оґрунтовано, що різні форми дискримінації в освітньому середовищі часто виникають через соціальний чи матеріальний статус батьків дитини, її расову чи релігійну приналежність, тобто пов’язані із неприйняттям різноманітності і мають вплив на освітній процес та особистісне самовираження у соціумі. З’ясовано, що питання критичного в освіті необхідно розглядати у сучасному вимірі: у шкільному і студентському соціумі, викладацькій і науковій діяльності, освітньому менеджменті, педагогічній іміджології, міжкультурній освіті і т.п. Здійснено теоретичний аналіз змісту і структури поняття «критична педагогіка», наголошено на необхідності розвивати у студентів критичне сприйняття світу, критичне мислення, інфомедійну грамотність, мотивувати їх до пошуку й самостійного здобуття нового знання та активності щодо його застосування у практиці, вчити критикувати та адекватно реагувати на конструктивну критику з боку інших, робити висновки та перевіряти їх і т.п. У практичному контексті рекомендовано використовувати метод імпровізації для розвитку критичного мислення студентів, а також – проблемне навчання, проєктне навчання, дослідницько-орієнтоване навчання, «перевернуте» навчання, інтерактивне чи діалогічне навчання та ін.uk_UA
dc.language.isoenuk_UA
dc.publisherПрикарпатський національний університет імені Василя Стефаникаuk_UA
dc.subjectфілософія освітиuk_UA
dc.subjectкритична педагогікаuk_UA
dc.subjectкритичне мисленняuk_UA
dc.subjectрадикальний підхідuk_UA
dc.subjectосвітній критицизмuk_UA
dc.subjectпедагогічна діяльністьuk_UA
dc.title(Без) критична педагогіка: сучасні пріоритети та перспективи розвиткуuk_UA
dc.title.alternative(Un) Critical Pedagogy: Current Priorities and Prospects of Developmentuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Т. 10, № 1

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
6715-Текст статті-19738-2-10-20230420.pdf768.62 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.