TEMPORALE KONSTRUKTIONEN DES DEUTSCHEN ALS MITTEL DER TEMPORALEN INTERPRETATION VON SÄTZEN

Abstract

У статті розглядаються темпоральні конструкції сучасної німецької мови як засіб темпоральної інтерпретації речень. На основі спостереження, що часова характеристика інфінітивних речень, які є аргументами предикатів відношення, та не містять часових форм дієслова (Tempus-Formen), а містять інфінітивні дієслівні форми, є абсолютно ідентичною з часовою інтерпретацією фінітивних речень, які є аргументами предикатів відношення, та містять часові форми дієслова, пропонується розглядати засобом, який забезпечує темпоральну інтерпретацію речень, не часову форму дієслова (Tempus), а темпоральну конструкцію (temporale Konstruktion). Tempus аналізується в статті як формальний морфологічний маркер фінітивних форм дієслова, без (часового) значення. Фінітивні дієслівні форми мають маркер Tempus, а інфінітивні форми мають показник Status. Стаття подає перелік темпоральних конструкцій сучасної німецької мови, до яких належать фінітивні темпоральні конструкції (6 індикативних, 8 кон’юнктивних та 1 імперативна) та 2 інфінітивні темпоральні конструкції (Infinites Präsens und Infinites Präsensperfekt), та аналізує синтаксис індикативних темпоральних конструкцій та інфінітивних. Аналіз синтаксису темпоральних конструкцій включає опис дієслівних форм цієї конструкції (фінітивні та інфінітивні), щоб визначити, чи темпоральна конструкція фінітивна чи інфінітивна, а також інформацію про кількість дієслівних форм в конструкції, щоб визначити, чи конструкція перефрастична (складається з більше, ніж однієї дієслівної форми) чи неперифрастична (складається лише з однієї дієслівної форми). Розгляд темпоральних конструкцій як засіб часової інтерпретації речень має вплив на систему дієслівних форм німецької мови. До цієї парадигми належать (для одного дієслова німецької мови) фінітивні форми з маркером Präsens та з маркером Präteritum та інфінітивні форми в трьох статусах.