СИТУАЦІЙНІСТЬ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ ЛЮДИНИ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ ЯК ПРОБЛЕМА СОЦІОЛІНГВІСТИКИ

Abstract

Мова є одним з критеріїв самоідентифікації людини, вона здатна об'єднувати та роз'єднувати людей у суспільстві. Соціолінгвістичні дослідження у прикордонних регіонах у час становлення та розвитку інформаційного суспільств є засобами формування політики партнерства та добросусідства, допомагають вирішенню безпекових проблем нормального функціонування держави у світі. На емпіричному матеріалі, зібраному в Івано-Франківську, було продемонстровано необхідність науково обгрунтованого використання соціолінгвістичних знань. Проаналізовано мовні біографії осіб польського походження з урахуванням поділу за віковими критеріями, за гендерною ознакою, освітою, а особливо, за національною та конфесійною приналежністю. Представлено, як перераховані критерії відіграють важливу роль у виокремленні головних ознак проблеми самоідентифікації, а саме, – “перехідності” (можливість зміни самоідентифікації мешканців взагалі) та “ситуаційності” (зміна самоідентифікації залежно від вигідності ситуації у кожному конкретному випадку). Аналіз мовних біографій респондентів найстаршої вікової групи свідчить про складність ситуації, в якій перебуває людина пограниччя, і створює безумовні причини для того, що саме ці люди є мотивовані якнайбільше до зближення з культурою сусідньої держави. Питання самоідентифікації належить до одних з найважливіших проблем сучасної гуманістики та має вирішальне значення для розвитку суспільної свідомості, а також для охорони матеріальної та духовної культури народу.