Основні напрямки антикорупційної діяльності в Україні та їх правове регулювання

Abstract

Отже, антикорупційна діяльність здійснюється в Україні переважно у напрямку запобі- гання корупції, який конкретизується через визначення поняття корупційних діянь та особливостей коруп- ційних відносин, виділення зон корупційних ризиків (відносин публічного управління, де висока ймовір- ність виникнення корупційних відносин). Основними правовими актами у цій сфері є Закон України «Про запобігання корупції» та закони, що регулюють діяльність, визначають компетенцію органів, основною діяльністю яких є запобігання та протидія корупції. У ході проведеного наукового дослідження було сформульовано сім основних напрямків антико- рупційної діяльності в Україні, правова регламентація і реалізація яких окреслює шлях до покращення її ефективності.У деяких випадках підприємці чи інші приватні особи дають внески корупційного характеру (ха- барі, подарунки і т. п.) не з метою отримання вигоди від конкретного управлінського рішення, а щоб мати загальний захист своїх прав або для здійснення підприємницької діяльності чи в повсякденних відносинах з представниками влади. Корупційні відносини в економічній сфері можуть розвиватись за різними схемами, проте об’єднуватиме їх одна мета: здобути економічну вигоду. Економічна вигода – це саме те, заради чого чи- новник вступає у корупційні відносини. Для запобігання корупції та аналізу її поширення використовуються зони корупційного ризику. Корупційний ризик можна визначити як ймовірність вчинення корупційних діянь за конкретний проміжок часу у відносинах між суб’єктами публічного або публічного та приватного права. Зоною корупційного ризику є територія, на якій проводиться аналіз корупційного ризику. За охопленням корупційні ризики є: загальнодержавними, регіональними, локальними. За сферою виникнення корупційні ризики поділяють на: корупційний ризик у політико-правоохоронній сфері, в економічній сфері, в системі освіти, медичній сфері, юстиції; корупційний ризик у системі формування та призначення кадрів на посади в публічній сфе- рі; корупційний ризик у системі специфічних корупційних виявів («м’якої корупції»).