AUTOBIOGRAPHIE OU AUTOFICTION DANS LE ROMAN «LE VIN DE SOLITUDE» D’IRÈNE NÉMIROVSKY

Abstract

Стаття присвячена дослідженню співвідношення автобіографії та автофікції у романі французької письменниці Ірен Немировськи «Вино самотності». Як свідчить аналіз спектру проведених біографічних розвідок, роман «Вино самотності» заснований на спогадах дитинства та юності письменниці. В основі сюжету роману – реальні події, прототипами персонажів є реальні особи (сама авторка, її рідні та близькі, а також ті випадкові люди, які закарбувалися в її пам’яті). Роман написаний ретроспективно, події відтворено фрагментарно. Ірен Немировськи, проте, дотримується хронології подій. Цьому сприяють наведені важливі дати з власної біографії, постійні вказівки віку головної героїні-прототипа. Письменниця описує певний період свого життя, але, оповідаючи про нього, вона змінює деякі факти. Це суб’єктивне бачення ходу минулого життя. У романі домінують авторське світобачення, особисті враження та індивідуальні бажання авторки. Психологічні фактори та чинники визначають зміст зображуваних ситуацій. Пам’ять та уява в романі «Вино самотності» тісно взаємопов’язані. Ірен Немировсько майстерно поєднує реальність із вигадкою. Авторка, яка перебуває у центрі твору, є водночас вигаданим персонажем (оповідь ведеться від третьої особи, справжнє ім’я письменниці не згадується). Імена реальних людей замінено вигаданими. Детальний опис інтер’єрів свідчить про справжність згадуваних місць. Географічні назви відповідають дійсності. Важливим є соціально-історичний контекст. Щодо історичних подій, то письменниця їх не лише датує, але й пов’язує з особистою історією. Підсумовано, що роман Ірен Немировськи «Вино самотності» є своєрідною суб’єктивною реальністю, витвореною на рубежі індивідуальних автобіографічних намірів та творчої уяви. Автобіографічні задуми Ірен Немировськи реалізуються, таким чином, у своєрідний спосіб – шляхом вмілого поєднання біографічних фактів із фікцією, що засвідчує високий творчий талант письменниці.