Інституціональний зміст філософії спорту з методологічної точки зору

Abstract

Основним завданням дослідження було виявити основні джерела формування філософії спорту. У результаті системного аналізу встановлено, що філософія спорту, як і соціологія спорту, – відносно новий науковий напрямок, який появився на теренах Північної Америки (США) в середині 1960-х років. Вирішальну роль в академічному дебюті філософії спорту відіграли дві події. Першою була поява нових досліджень спорту, які виокремилися з функціонуючої системи отримання знань про спорт. Ново народжений напрямок мав на меті суттєво доповнити медичні і педагогічні дослідження, на яких виключно базувалося фізичне виховання і спорт, дослідженнями філософськими, історичними і соціологічними. Другою подією було запізніле визнання спорту власне філософією. Як результат на початку 1970 –х років філософія спорту твердо стала на ноги. В 1972 році було створено “Філософське товариство по вивченню спорту”, тобто міжнародну наукову організацію, яка покликана здійснювати філософський аналіз спорту та засновано часопис “Журнал по філософії спорту” (1974 р.). Необхідно розрізняти п’ять основних джерел філософії спорту, які були необхідні для виникнення цієї специфічної форми наукового відображення. Сюди відносять: 1) факти і спортивні явища чуттєвого і вимірного або наданого на власний розсуд характеру – орієнтовані на досягнення, рекреаційні і оздоровчо-рекреаційні; 2) загальна філософія і різні спеціалізовані філософії; 3) загальна методологія і спеціалізовані методології, поєднані з різними формами філософії; 3) інші спеціалізовані науки. На даному етапі маємо ще надто низький рівень мета – наукового визначення філософії спорту, що не дає підстави стверджувати про її зрілість. Філософія спорту знаходиться на початковому етапі розвитку.