Вплив рекреаційної активності на якість життя викладачів похилого віку

Abstract

У результаті досліджень цілого ряду авторів показано, що у викладачів похилого віку виявляється низький рівень рухової активності і високий індекс маси тіла. При цьому більшість опитаних респондентів мають бажання займатися рекреаційними заходами, однак тільки незначний відсоток людей у віці 50-65 років займаються ними регулярно. Мета роботи - оцінити ефективність програми підвищення рекреаційної активності (ППРА) та її впливу на якість життя викладачів віком 50—65 років. Методи: Обстежено 150 викладачів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Івано-Франківського національного медичного університету та Івано-Франківського національного технічного університету у віці 50-65 років (57 чоловічої і 93 жіночої статі). Всі учасники жспе- риментальної програми були обстежені для визначення рівня соматичного здоров 'я та якості життя. Учасники займалися за ППРА протягом 50 хв кожен день. Ефективність ППРА була визначена за результатами анкети короткої форми, яка складалась з 36 запитань. Результати: Впровадження ППРА дозволило суттєво змінити погляди викладачів на роль рухової активності та її вплив на якість їх життя. Встановлено, що зміни стосуються покращення психо-фізіологічного стану (показники збільшилися з 47,8% до 82,3%) та рівня соматичного здоров’я (з 12,5%> до 43,0%), при цьому частка викладачів, які постійно відчували дискомфорт і біль в ділянці серця зменшилась з 53,4% до /2,0%. Висновки. 1. Стиль життя більшості викладачів похилого віку характеризується низьким рівнем соціального інтересу до фізичної культури і заходів з підтримки високого рівня рухової активності. Низька рекреаційна активність є загальною тенденцію для всіх респондентів. 2. Впровадження у повсякденне життя викладачів програми з підвищення рекреаційної активності дозволяє покращити їх якість життя і підтримати на достатньому рівні стан соматичного здоров ’я, що підтверджується даними про функціональні резерви організму.