Синтетичні виміри потенціалу Західно-Української Народної Республіки

Abstract

У статті проаналізовано специфіку синтетичних вимірів потенціалу держави на прикладі Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Автор дослідження припускає, що моделювання потенціалу ЗУНР дасть можливість сучасній історіографії Української революції 1914–1923 рр. з’ясувати морфологію сили держави через з’ясування природи політичної влади, можливостей функціонування державного організму, реалізації його стратегічних цілей тощо у її західноукраїнському сегменті. З’ясовані основні дослідницькі моделі західних вчених другої половини ХХ – початку ХХІ ст. щодо визначення сильних і слабких сторін потенціалу держави, зокрема у царині міжнародних відносин: Кліффорда Ґермана, Вільгельма Фукса, Рея Клайна і Ахмета Давутоґлу. Потенціал ЗУНР розглядається також на підставі вивчення моделей ґравітації, стратифікації й ескалації/деескалації, що дало змогу з’ясувати місце ЗУНР у системі міжнародних відносин і колективної безпеки початку ХХ ст., охарактеризувати баланс сил західноукраїнської державності. Встановлено, що модель ґравітації у випадку дипломатії ЗУНР, зокрема у період її еміграційної доби, може лише почасти свідчити про певний культурний і/або ідеологічний вплив на баланс міжнародних відносин, а «ґравітаційне поле» ЗУНР знаходилося саме у повоєнній Європі. Важливою ознакою стратифікаційної моделі визначений престиж ЗУНР на міжнародній арені, який став єдиним і спільним інтересом об’єднаної Української Народної Республіки. Модель ескалації/деескалації у реаліях ЗУНР свідчить, що ця українська держава і зовнішньополітична активність у системі координат тогочасних міжнародних відносинах містилася між двома точками – між абсолютним миром і абсолютною війною – у контексті польсько-української війни 1918–1919 рр. за Східну Галичину. На думку автора, найлогічнішою щодо уявленої моделі потенціалу ЗУНР, була ескалація з точки зору сильнішої сторони (поляки), зокрема з огляду на ескалацію озброєння. Вона виступала за умов несиметричної нерівноваги: слабша сторона (українці) переносили «важкість» ескалації на ідеологічні та морально-світоглядні проблеми.