Соціально-економічне значення мисливського господарства в Австро-Угорській імперії в кінці ХІХ – на початку ХХ століття

Abstract

В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. найбільшою площею мисливських угідь в Австро-Угорській імперії характеризувалася Галичина, однак доходи від ведення мисливського господарства були найменшими серед інших регіонів імперії. В Галичині існувало понад 9 тис. мисливських господарств, в яких працювало понад 8 тис. громадян. В мисливських угіддях краю в значній кількості добували ратичних звірів, зайця, пернату дичину. Біля 40% добутої дичини експортувалося в інші регіони імперії та за її межі, а понад 60% - споживало населення Галичини.