Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/14869
Назва: ҐЕНІТИВНА МЕТАФОРА – КОНСТИТУТИВНИЙ ЕЛЕМЕНТ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ МАРІЇ ТКАЧІВСЬКОЇ (на матеріалі роману «Княгиня Острозька»)
Автори: Стефурак, Роксолана Іванівна
Ключові слова: антропоморфна, зооморфна, ботаноморфна, квантитативна, темпоральна, квалітативна, концептуальна/когнітивна, психологічна ґенітивна метафора;
троп
образ
художній текст
образотвірна (асоціативно-образна), оцінна, естетична, конститутивна (текстотвірна) функції ґенітивної метафори
ґенітивна метафора
Дата публікації: тра-2022
Видавництво: Таврійський національний університет
Бібліографічний опис: - Стефурак Р.І. Генітивна метафора – конститутивний елемент художнього тексту Марії Ткачівської (на матеріалі роману «Княгиня Острозька»). Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 33 (72). № 2. Частина 1. 2022. С. 33–38.
Серія/номер: УДК 811. 161. 2’371;УДК 811. 161. 2’371
Короткий огляд (реферат): У статті на матеріалі художнього тексту авторки з Прикарпаття Марії Ткачівської (роман «Княгиня Острозька») проаналізовано семантичні та структурні особливості ґенітивної метафори (ҐМ), зокрема охарактеризовано її лінгвістичний аспект та функційне навантаження в художньому тексті. Глибинний лінгвістичний аналіз тексту Марії Ткачівської показав, що ґенітивна метафора є однією з ключових, домінантних в ідіостилі авторки тропеїчних структур, оскільки вона формує вторинну семантизацію художньої картини тексту, є базою творення додаткових неосмислів, не властивих мовним одиницям поза художнім контекстом. Виявлено, що аналізований троп має розгалужену семантичну систему: ҐМ із самантикою «зовнішність», «риси характеру», «почуття/відчуття», «явища природи», «темпоральні назви», «назви частин тіла та фізіологічних станів людини», «абстрактні назви», «назви процесу мовлення». З’ясовано, що в межах досліджуваного тексту функціонують антропоморфні, зооморфні, ботаноморфні, квантитативні, темпоральні, квалітативні, концептуальні/когнітивні, психологічні ґенітивні метафори, які є не лише частотними, а й полісемантичними конструктами текстотворення. Досліджено структуру ґенітивної метафори – простої (двочленної) та ускладненої. Доведено, що метафорні конструкти можуть ускладнюватися різними частинами мови: додатковим іменником, прикметником/дієприкметником, займенником, прийменником чи сполучником. Визначено функційне навантаження ґенітивної метафори в художньому тексті, а саме: образотвірну (асоціативно-образну), оцінну, естетичну, конститутивну (текстотвірну) функції, які є синкретичними в побудові авторського тексту.
Опис: Сучасна лінгвістика художнього тексту базована на дослідженні його вторинної семантизації, яка є інструментом естетизації креативного мовлення, вербальним втіленням у художньому просторі індивідуально-авторського фонового знання. Такою тропеїчною домінантою, центром формування й дешифрування асоціативно-образного смислу в художньому тексті є ґенітивна метафора – творчий конструкт двох іменників у називному та родовому відмінках, який у тексті Марії Ткачівської відзначається продуктивністю.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/14869
ISSN: УДК 811. 161. 2’371
Розташовується у зібраннях:Наукові видання (ФФілолог)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Генітивна метафораMicrosoft Word.docx45.57 kBMicrosoft Word XMLПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.