Передбаченість нормою права і стимулювання як ознаки юридичних фактів в цивільному праві

Abstract

Аналізуючи юридичні факти у правовому аспекті необхідно враховувати те, що правового значення набувають не усі дії або події, а тільки ті, з якими пов’язуються певні правові наслідки, тільки ті життєві обставини, котрі передбачені нормами права. Саме тому, встановлюється діалектичний взаємозв’язок і взаємозалежність: без правової норми не може бути юридичного факту, без останнього не можуть наставати правові наслідки. Юридичний факт, викладений у гіпотезі норми права, стає стимулом, коли особа пов’язує з ним настання бажаних для неї правових наслідків. Наприклад, для призначення пенсії особі необхідно мати страховий стаж. Тобто особа, яка розраховує отримати пенсію, повинна накопичити зазначений страховий стаж. Юридичний факт у цьому випадку виконує функцію стимулу, що є особливо важливо, коли правовим наслідком передбачається отримання житла, пенсії чи інших благ. Юридичні факти є основоположним елементів в механізмі правового регулювання суспільних відносин. Будучи закріпленими в нормі права вони опосередковують перехід прав і обов’язків учасників цивільно-правових відносин, а також сприяють виникненню, зміні чи припиненню останніх. В той же час, важливим є те, що юридичні факти стимулюють зміненню правового становища суб’єктів права. Вони прискорюють або уповільнюють динаміку суспільних відносин, що, фактично, дає підстави вважати юридичні факти каталізатором розвитку правовідносин в цілому.