Інституційні принципи узгодження інтересів в еколого-правовому конфлікті

Abstract

У статті проведено теоретико-правовий аналіз інституційних принципів екологічного права, які є основою юридичного механізму врегулювання еколого-правового конфлікту. Здійснено дослідження доктринальних підходів узгодження інтересів. В контексті цього проаналізовано концепцію балансу інтересів, що базується на «ієрархії» інтересів, пріоритетним в системі якої є публічний інтерес, та концепцію пріоритетності прав людини. Екстраполюючи ці концепції у площину екологічного права, проаналізовано можливість їх застосування з метою узгодження інтересів та досягнення консенсусу в еколого-правовому конфлікті. Обґрунтовано, що інституційний механізм збалансування інтересів у екологічних відносинах базується на принципі сталого розвитку, в основу якого закладено концепцію узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства та принципі пріоритетності екологічних інтересів. Проведений системний аналіз екологічного законодавства та еколого-правової доктрини дав змогу виявити та дослідити дію принципу пріоритетності публічного інтересу, а саме публічного екологічного інтересу, у збалансуванні інтересів, які реалізують суб’єкти в еколого-правових відносинах. Разом з тим, досліджено, що сучасна антропоцентрична концепція екологічного права, його гуманістична спрямованість передбачає законодавче закріплення і принципу пріоритетності прав людини – права на безпечне для життя та здоров’я довкілля як невід’ємного абсолютного права особи. Доведено, що незважаючи на законодавче закріплення як принципу пріоритетності публічного екологічного інтересу, так і принципу пріоритетності права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, колізійність правового регулювання відсутня. Це пояснюється тим, що в основі права на безпечне для життя і здоров’я довкілля лежить приватний екологічний інтерес в забезпеченні належного стану навколишнього природного середовища, що у підсумку збігатися з публічним екологічним інтересом. Зроблено висновок, що інституційні принципи узгодження інтересів визначають загальну спрямованість державної політики та слугують лише передумовою досягнення балансу інтересів та пошуку компромісу в еколого-правових конфліктах.