Прецедентні топоніми та хрононіми в сучасному політичному дискурсі

Abstract

У статті досліджено особливості функціонування прецедентних феноменів топонімної та хрононімної природи на матеріалі сучасного українськомовного політичного дискурсу. Виокремлено прецедентні топоніми та прецедентні хрононіми з-поміж інших типів прецедентних імен. Акцентовано на актуальності вивчення цих різновидів прецедентних одиниць в українськомовному політичному дискурсі постреволюційного періоду. Установлено лінгвосемантичний зв’язок окреслених одиниць з іншими типами прецедентних феноменів. Систематизовано джерела походження й часову межу виникнення актуалізованих прецедентних топонімів і прецедентних хрононімів. До основних джерел уналежнено політичне з його підтипами (воєнно-політичне, суспільно-політичне, дипломатично-політичне тощо). З’ясовано причини й обставини формування досліджуваних одиниць у національній когнітивній базі, набуття конкретного емоційно-оцінного навантаження або трансформації вже наявних смислів і кодів. Засвідчено, що прецедентних смислів в українськомовному політичному дискурсі сучасності переважно набувають такі топоніми, як назви міст, сіл, регіонів України, вулиць, країн; рідше – назви півостровів, материків (їх частин), міських площ. Представлено зразки вторинної кореляції від деяких прецедентних топонімів. Унаочнено актуалізацію прецедентних хрононімів (календарної прецедентності) у політичному мовленні (усному та писемному), форми їх реалізації. Порушено проблему глибини прецедентного навантаження таких одиниць. Зосереджено увагу на здатності прецедентних імен топонімної та хронононімної природи оперативно відображати смислові трансформації в національній когнітивній базі, викликані суспільно-політичними зрушеннями. Окреслено екстралінгвальні фактори активізації процесів творення прецедентних феноменів, зокрема прецедентних топонімів і прецедентних хрононімів, у сучасному українськомовному політичному дискурсі.