Прецедентні ергоніми в українськомовному політичному дискурсі постреволюційного періоду

Abstract

У статті досліджено один із типів прецедентних феноменів, серед яких виокремлюють прецедентні висловлення, прецедентні імена, прецедентні ситуації та прецедентні тексти. Увагу зосереджено на прецедентних іменах, що позначають назви організацій, установ та інших об’єднань людей. На матеріалах політичного мовлення розглянуто функціонування прецедентних імен ергонімної природи в українськомовному політичному дискурсі постреволюційного періоду (2014–2019 рр.). Окреслено причини активного використання у політичному дискурсі прецедентних феноменів і прецедентних ергонімів зокрема. Констатовано, що прецедентні ергоніми, як і будь-які інші прецедентні феномени, є зручним і потужним інструментом здійснення сугестивно-персуазивного впливу на реципієнта. Проаналізовано джерела походження прецедентних одиниць ергонімної природи. Вивчено прецедентно-семантичну структуру й емоційно-оцінне навантаження цих феноменів. Доведено, що семантична структура прецедентних ергонімів відповідає смисловим рівням прецедентних феноменів і системі співвідношень у внутрішній будові прецедентних імен інших типів. Констатовано способи реалізації прецедентних імен у писемному й усному політичному мовленні. Засвідчено використання прецедентних імен ергонімічної природи в українськомовному політичному дискурсі постреволюційного періоду таких типів, як: назви політичних партій, назви суспільно-політичних організацій сучасності й історії, назви добровольчих військових батальйонів, назви підрозділів силових структур МВС України, назви міжнародних організацій, іменування населення та влади окремих регіонів України та ін. Акцентовано увагу на тенденціях творення таких прецедентних феноменів і їх актуалізації в усному та писемному мовленні політиків, на які впливають і лінгвальні, й екстралінгвальні фактори.