Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/13488
Назва: Роль контекстуальних ресурсів в інтерпретації сатиричних висловлень у британському медіадискурсі: лінгвопрагматичний підхід
Автори: Юрчишин, Віта Миколаївна
Ключові слова: сатира
дискурсивна взаємодія
теорія релевантності
ситуативний контекст
контекстуальні ресурси
Дата публікації: 2020
Бібліографічний опис: Юрчишин В.М. Роль контекстуальних ресурсів в інтерпретації сатиричних висловлень у британському медіадискурсі: лінгвопрагматичний підхід / В. М. Юрчишин // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. - 2020. - № 46 том 2. - С. 206-210.
Короткий огляд (реферат): . Стаття присвячена дослідженню інтерпретаційного механізму сатири в британському медіадискурсі. Матеріалом статті стали тексти британського сатиричного журналу Private Eye за 2019 р. на соціально-політичну тематику. Метою дослідження є визначення ролі контекстуальних ресурсів в інтерпретації сатиричних висловлень у британському медіадискурсі. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю отримання нових поглиблених знань про механізми інтерпретації сатири, які є вкрай важливими для адекватного розуміння сатиричної критики. У ході дослідження застосувалися методи дискурс-аналізу та функціонально-прагматичний аналіз. На основі підходу до трактування сатири П. Сімпсона й аналізу сатиричних висловлень з позиції теорії релевантності Д. Спербера та Д. Уілсон визначено, що під час інтерпретації сатиричних висловлень реципієнт сатири звертається до контекстуальної інформації на різних стадіях під час інтерпретації сатиричних висловлень. На основі аналізу контекстуальної інформації Ф. Юса виокремлено й охарактеризовано шість видів контекстуальних ресурсів, до яких апелює реципієнт сатири під час інтерпретації сатири в британському медіадискурсі. Установлено, що на практиці можливі випадки, коли водночас задіюються декілька контекстуальних ресурсів на етапі усунення двозначності та встановлення відсилань для отримання контекстуальних імплікацій, а також для отримання експлікатур та імплікатур. З’ясовано, що розуміння сатири відбувається на тій ланці інференційного ланцюжка, де реципієнт сатири, усвідомлюючи невідповідність між експліцитно вираженою інформацією та контекстуальною інформацією, розуміє, що сатирик мав на меті передати додаткові імпліцитно виражені ідеї. З’ясовано, що така насиченість імпліцитної контекстуальної інформації не обов’язково спричиняє інтерпретаційні труднощі, оскільки інформація з контекстуальних ресурсів є легкодоступною, тому сприяє виявленню сатиричних інтенцій автора, економлячи інтерпретаційні зусилля та збільшуючи когнітивний ефект. Перспективами подальших розвідок є дослідження інтерпретаційних процедур в інших сатиричних жанрах медіадискурсу, таких як сатирико-політичні телепрограми, ситуативні коміко-сатиричні комедії та сатиричні стендап-комедії.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/13488
Розташовується у зібраннях:Статті та тези (ФІМ)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
СтаттяМГУ2020.pdf539.56 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.