Фундаментальні принципи нової української школи у працях Григорія Сковороди, Костянтина Ушинського і Василя Сухомлинського

Abstract

У науковій статті досліджується науково-педагогічна спадщина відомих українських педагогів Г. Сковороди, К. Ушинського і В. Сухомлинського в частині фундаментальних принципів педагогіки (природовідповідності, нерівної рівності, розвивального навчання). Аналізуючи розвиток педагогічних поглядів учених щодо природовідповідного, розвивального навчання, автор інтегрує і поглиблює їх, а також дає цим принципам наукове визначення. Зазначається, що між принципами природовідповідності, розвивального навчання, нерівної рівності існують взаємозв’язок і взаємодія. Автор акцентує, що принцип нерівної рівності (Г. Сковорода) досі не був зактуалізованим в українській педагогіці, а саме він дозволяє стверджувати, що за ніяких, навіть ідеальних умов навчання, не вдасться досягти високих навчальних досягнень з усіма учнями. Доведено, якщо цей принцип ігнорувати, то в навчанні учнів домінуватимуть авторитарні методи навчання, тобто школа не буде виконувати однієї зі своїх основних функцій: виховувати й усебічно розвивати учнів. Наголошується, що вище зазначені принципи особливо актуальні в сучасних умовах, коли системно реформується середня освіта за концепцією «Нова українська школа».