Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/13047
Назва: Провадження за груповим позовом - модель opt-in чи модель opt-out
Інші назви: Postępowanie grupowe – model opt-in, czy opt-out?
Автори: Свєчковскі, Ярослав
Ключові слова: цивільний процес
груповий позов
провадження за груповим позовом
група позивачів
модель opt-in
модель opt-out
Дата публікації: 2021
Видавництво: ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"
Бібліографічний опис: Свєчковскі Я. Провадження за груповим позовом - модель opt-in чи модель opt-out // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. - 2021.- №57.- С. 42-49.
Короткий огляд (реферат): В статті аналізуються особливості групового провадження у цивільному процесі Польщі. Польський законодавець, з метою прискорення вирішення справ у цивільному процесі, запровадив Закон від 17 грудня 2009 р. про розгляд позовів у груповому провадженні, тобто можливість розгляду справ для багатьох позивачів в одному провадженні. Закон запроваджує умови допустимості групового провадження, вказуючи, що це цивільний процес, у якому група з не менше 10 осіб пред’являє позови одного виду на одній і тій же фактичній підставі. Застосування акту про групове провадження також обмежується позовом про відповідальність за шкоду, заподіяну небезпечним продуктом, про делікт, про відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірного зобов’язання або про безпідставне збагачення, а також щодо претензії щодо захисту споживачів також в інших питаннях. Крім того, виключено пред’явлення позовів про захист особистих прав, за винятком позовів, пов’язаних із тілесним ушкодженням або спричиненням розладу здоров’я, у тому числі позовами до найближчих членів сім’ї потерпілого, який помер внаслідок тілесного ушкодження або що спричиняє розлад здоров’я. Автором аналізуються декілька моделей відповідного типу провадження. Відзначається, що оцінюючи обидві моделі з точки зору заохочення сторін до мирного врегулювання спору, у груповому провадженні про відмову відповідач має сильний стимул досягти врегулювання. Це заощаджує йому витрати на подальший судовий розгляд і ризик потенційних програшів. Хоча це означає (принаймні частково) прийняття відповідачем відповідальності за заподіяну шкоду. У той же час це дає йому гарантію, що йому більше не загрожують певні види претензій. Автор підсумовує, що засновувати групове провадження на тій чи іншій моделі залишається вибором законодавця держави, в якій будуть застосовуватися ці норми. Кожна з моделей вибору та відмови має переваги та недоліки, тому деякі країни вирішують імплементувати групове провадження на обох моделях, залежно від предмета групового судового розгляду, тоді як інші групові процедури базуються на моделі згоди або вибору. - вихідна модель.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/13047
Розташовується у зібраннях:№ 57

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
6028-Текст статті-17894-1-10-20220919.pdf3.22 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.