Екзистенційний дискурс в українській та британській прозі міжвоєнного періоду

Abstract

У монографії досліджено типологічні особливості художньої актуалізації екзистенційного дискурсу в прозі українських (В. Винниченко, Ірина Вільде, М. Ірчан, М. Могилянський, В. Підмогильний, Є. Плужник, М. Хвильовий, Ю. Яновський та ін.) і британських (Вірджинія Вулф, О. Гакслі, Д. Г. Лоуренс, В. С. Моем, Р. Олдінґтон та ін.) авторів періоду міжвоєння (1918–1939). Аналіз національної специфіки екзистенційних парадигм двох літератур здійснено на тлі суспільно-політичних та культурно-мистецьких процесів доби. Доведено закономірність культивування ідей, образів, мотивів екзистенцфілософії в українському та британському письменстві зазначеного періоду. Особливу увагу приділено теоретичним та методологічним аспектам студіювання екзистенційного дискурсу різнонаціональних літератур Монографія адресована літературознавцям, викладачам, вчителям, студентам філологічних спеціальностей і всім, хто цікавиться актуальними питаннями компаративного аналізу українського та британського письменства.