ВИРАЖЕННЯ КОНЦЕПТУ «СТРАХ» ЕКСПЛІЦИТНО-ЛЕКСЕМНИМИ ТА ІМПЛІЦИТНО-СЕМАНТИЧНИМИ КОНОТОВАНИМИ ФРАЗЕОЛОГІЗМАМИ

Abstract

У статті вибірково проаналізовано фразеологічні одиниці з експліцитно-лексемними та імпліцитно-семантичними конотаціями, що виражають концепт «СТРАХ» та вживаються у сучасних текстах німецькомовної преси. Конотація вживається неоднозначно у лінгвістиці та має довгу суперечливу історію дослідження. Натепер вчені не дійшли однозначної думки щодо дефініції цього поняття. Ми розуміємо конотацію як макрокомпонент семантичної структури фразеологізму, що включає у себе оцінний, емотивний, експресивний і функціонально-стилістичний складники та несе навантаження асоціативно-образною інформацією із частково культурно-національною специфікою. Через відсутність єдиного тлумачення терміна «концепт», у результаті аналізу думок різних науковців концепт розглядається як нерозчленоване уявлення про об’єкт, ідею поняття і навіть саме поняття. Розглянуто тематичні групи аналізованих експліцитно-лексемних та імпліцитно-семантичних конотованих ідіом, виділено домінанті та архаїзовані фразеологічні одиниці. Зазначена лексикографічна фіксація та зіставлення її із текстовою реалізацією на базі текстових вживань. Передумовою успішного дослідження є наявність масштабного текстового корпусу. Корпусний аналіз вважається важливим методом у дослідженні фразеології, оскільки дає змогу провести дослідження на базі сучасного мовного матеріалу. Вибрана продуктивна колекція корпусів Інституту німецької мови міста Мангейм (Німеччина), яка являє собою найбільше в світі електронне зібрання сучасних німецькомовних текстів – майже 2 мільярди слів, літературні тексти понад 1000 авторів. Корпуси є джерелом текстової мовної інформації, а отже, результати нашого аналізу базуються на мовних даних, які є частиною природної та живої комунікації. Вибрано дослідження концепту «СТРАХ» через багатогранність емоційного явища, яке виражається та описується мовними засобами у всіх культурах світу. Через здатність фразеологічних одиниць передати широкий спектр емоцій аналіз їхньої конотативної семантики залишається актуальним. За результатами дослідження виділено тенденції вживання вибраних фразеологічних одиниць та проаналізовані основні стилістичні функції текстового масиву.