Моніторинг якості освіти: концептуальні підходи та проблеми класифікації

Abstract

У статті акцентовано увагу на тому, що найважливішим завданням державної освітньої політики України є забезпечення якості освіти, а ключовим національним пріоритетом і необхідною умовою забезпечення конкурентоспроможності країни, її інтеграції у європейський освітній простір – розвиток системи моніторингу якості освіти. Схарактеризовано різні підходи до трактування сутності поняття «моніторинг», обґрунтовано доцільність його використання для оцінювання якості освітньої системи. Зазначено, що основою розвитку моніторингових досліджень є концептуальна складова, що окреслює сутність категорії якості освіти, моделі, види, принципи і функції моніторингу. Цей компонент створює передумови для визначення критеріїв та показників якості освіти, технологій і методик збору й опрацювання інформації для підвищення якості в українських закладах освіти, порівняння досягнутих результатів із відповідними міжнародними практиками. Зауважено, що на сьогодні не існує єдиної загальноприйнятої класифікації видів, принципів і функцій моніторингу якості освіти. Представлені класифікації демонструють неабиякі можливості застосування моніторингових досліджень, підтверджують їхню значущість і необхідність використання з метою забезпечення якості освіти в Україні.