Педагогічна взаємодія в освітньому процесі початкової школи: сутність і функції

Abstract

Метою статті є аналіз сутності та функцій педагогічної взаємодії, як основного способу організації освітнього процесу в початковій школі. Визначено й конкретизовано узагальнене поняття «педагогічної взаємодії». Зазначено, що сутністю педагогічної взаємодії, тобто внутрішня її сторона, детермінована спілкуванням, стосунками, діянням (впливом). Спілкування у педагогічній роботі виступає як засіб вирішення навчальних задач, як система забезпечення освітнього процесу і є важливою умовою встановлення взаємодії між учителем і учнями. Зауважимо, що педагогічне спілкування є спосіб вираження педагогічної взаємодії і складається із системи дій. Одна і та ж взаємодія може бути забезпечена спілкуванням різної спрямованості. Педагогічне спілкування під час взаємодії вчителя з учнями буде оптимальним, яскравим і конкретним, якщо вчитель володітиме системою комунікативних умінь і навичок. Виділено такі групи комунікативних умінь, необхідних для використання у процесі педагогічної взаємодії: афективні, пізнавальні, ціннісно-орієнтаційні, праксичні. Низька культура спілкування, невміння використовувати його засоби, психологічна непідготовленість є серйозною перешкодою у встановленні повноцінних стосунків. Стосунки - в широкому розумінні цього слова – виникають у результаті порівняння двох об’єктів за певного ознакою. У вузькому - це позиція особистості стосовно всього, що її оточує, а також до самої себе. Педагогічні відношення - це стосунки, які виникають на основі педагогічного спілкування між учителем та школярами. Третьою стороною педагогічної взаємодії є вплив учителя на учня, який може носити двоякий характер: вплив учителя як особистості, так і вплив через дії вчителів. Функції педагогічної взаємодії регулюються факторами, пов’язаними із освітнім процесом, особливостями спілкування, стосунками між учителем і вихованцями, моральними і правовими нормами, особливостями педагога та учнів. Тому функціонування може бути зовнішнє і внутрішнє І обмежене трьома напрямками: емоційним (афективним), ціннісно-орієнтаційним, регулятивно-праксичним, в основі яких лежить інформаційний обмін. Побудова нової школи тісно пов’язана способом організації навчально-виховного процесу, з активністю учнів і вчителів у ньому. На нашу думку, оптимальним способом організації є педагогічна взаємодія, сутність і функції якої досліджено