Дослідно-експериментальна робота з емоційними розладами особистості в період криз

Abstract

Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити специфіку розладів афективного спектру особистості зрілого віку в кризові періоди її життя. Методи. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіду, анкетування, методи аналізу документів та експертних оцінок, стандартизовані та проєктивні методи дослідження, за допомогою яких визначено особливості тривожних та депресивних кластерів афективних розладів особистості зрілого віку в період криз. Результати. Обґрунтовано, що детермінантами прояву зазначеного спектру афективних розладів є як інтенсивність переживання кри­зо­вих періодів життя в зрілому віці, так і наявність певних особистісних диспозицій; а їх виникненню і розвитку сприяють соціально-психологічні чинники макро-, мезо- та мікрорівня. Встановлено, що актуа­лізація тривожного кластеру афективних розладів у осіб зрілого віку в кризові періоди життя повʼязана з незадоволенням потреби безпеки і саморозвитку, психастенічною та астеноневротичною акцен­­туаціями характеру, такими особистісними рисами, як тривожність, нерішучість, консерватизм, низький рівень соціальної активності та соціальної адаптованості, комунікативні дисфункції у вигляді різних форм індукування негативних емоцій і труднощів їх переробки тощо. У порівнянні з ними, досліджуваним з депресивним кластером афективних розладів були притаманні низький рівень соціальної підтримки та обмежена соціальна мережа підтримки, високий рівень емоційного неблагополуччя, суїцидальна спрямо­ваність і стресогенність життєвих подій. Предикторами їх емоційного неблагополуччя і високого рівня психологічного стресу виступали як дисфункції соціальної мережі, перш за все, зниження числа довірчих звʼязків і симетричності у взаєминах з оточуючими щодо надання соціальної підтримки і низький рівень соціальної інтеграції, так і сімейні дисфункції, зокрема виражена фіксація на негативних пере­живаннях. Актуалізація тривожного та депресивного спектру афективних розладів не передбачає облігативність усіх вказаних складових, проте зі збільшенням їх кількості підвищується ймовірність виникнення та розвитку зазначених розладів, що може згодом закріплюватися на рівні стійких особистісних диспозицій.