Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/11208
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorКовальчук, Зоряна Ярославівна-
dc.date.accessioned2021-11-22T07:50:29Z-
dc.date.available2021-11-22T07:50:29Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationКовальчук З. Я. Самотність як детермінанта девіантної поведінки підлітка // Психологія особистості. - 2021.- Том 11. - № 1.- С. 59-66.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/11208-
dc.description.abstractМетою нашої статті є розкрити сутність девіантної поведінки та виокремити почуття самотності, як одну з детермінант девіантної поведінки. Методи і методика дослідження: аналіз, синтез, порівняння сучасних наукових й емпіричних досліджень з проблеми девіантної поведінки та її детермінант, а також їх узагальнення, класифікація й систематизація наукових даних. Результати. У статті порушено тему детермінант, які впливають на формування девіантної поведінки у підлітків. Особливу увагу автор надає такому феномену як самотність у контексті вікової кризи підліткового віку та особистісних конструктів. Аналізуючи дані про підлітків з девіантною поведінкою, відзначено, що гостре почуття самотності формує суб’єктивні передумови для виникнення асоціально-кримінальних груп. Обґрунтовано думку про те, що самотність підлітка є результатом неправильної організації спілкування з дорослими і веде до деформацій розвитку особистості, спонукаючи підлітка шукати групи, що компен­сують дефіцит спілкування. Причинами усамітнення можуть послужити як неприйняття фізіологічних змін власного тіла, так і складність налагодження комунікативних зв’язків з однолітками та різноманітні внутрішні переживання. Висновки. Для більшості підлітків цей вік є тяжким етапом, який може на­класти відбиток на все життя. З підлітками, які переживають самотність, необхідно проводити психо­логічну роботу, бесіди, частіше заохочувати їх, проявляти увагу до їхніх заслуг, до їх особистих якостей під час присутності інших членів колективу, намагатися підвищити їх статус в групі, але робити це потрібно дуже акуратно, намагаючись не порушити особистого простору дитини, інакше він ще сильніше замкнеться в собі. У самому ж колективі необхідно якомога частіше проводити бесіди про цінності дружби, любові, взаємоповаги. Адже за результатами творчих робіт самих же підлітків, основна причина їх відчуженості, замкнутості – неналагодженість відносини в колективі, «вимикання» з нього, а потім вже – характерні риси особистості.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"uk_UA
dc.subjectпідліткиuk_UA
dc.subjectдевіантна поведінкаuk_UA
dc.subjectсамотністьuk_UA
dc.subjectвікова кризаuk_UA
dc.titleСамотність як детермінанта девіантної поведінки підліткаuk_UA
dc.title.alternativeLoneliness as a Determinant Deviant Behavior of a Teenuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Т. 11, № 1

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
5212-Текст статті-12585-1-10-20210820.pdf359.68 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.