Поняття вторинного злочину

Abstract

В юридичній літературі останніх років почали застосовувати поняття вто­ринного злочину, яке давно використовується у німецькому кримінальному пра­ві і засноване на теорії причетності до злочину. Аналіз вітчизняної криміналь­но-правової літератури дозволяє стверджувати, що вказане поняття в достатній мірі до цього часу ніким не розкрито. Слід сказати, що і проблемам причет­ності до злочину приділяється набагато менше уваги, ніж, наприклад, співуча­сті. Це можна пояснити тим, що причетність розглядається окремими вченими в рамках інституту співучасті. Не зважаючи на те, що наукові дослідження по даній тематиці тривають досить давно, серед учених немає єдиної думки від­носно сутності як причетності до злочину, так і вторинного злочину. Така ситу­ація перешкоджає вивченню та розумінню юридичної природи ряду деліктів, їх суспільної небезпечності. В результаті цього виникає необхідність компен­сувати недостатню розкритість питань, пов’язаних з тлумаченням причетності до злочину, криміналізацією ряду відповідних діянь і їх кваліфікацією, шляхом розгляду їх через призму вторинної злочинної діяльності. Слід зазначити, що поняття вторинної злочинної діяльності не співпадає з поняттям причетності до злочину, але саме теорія причетності лежить в основі поділу злочинів на основні і вторинні. «Відмивання» грошей, одержаних злочинним шляхом один з найбільш не­безпечних злочинів сучасності, оскільки здійснює негативний вплив на наці­ональну економіку і може призвести до підриву її стабільності. Найбільш не­гативним наслідком є те, що легалізовані доходи стають базою для подальшої злочинної діяльності.