LAW OF OBLIGATIONS. CONCEPT, CONTENT, GROUNDS FOR OCCURRENCE AND TERMINATION OF OBLIGATIONS

Abstract

1. МАЙНОВІ ЮРИДИЧНІ ВІДНОСИНИ мають мінову вартість грошову оцінку спрямовані на задоволення інтересу їх особи через привласнення благ або отримання еквівалентного грошового відшкодування від використання (розпорядження) ними. Крім речових, видом майнових юридичних відносин є ЗОБОВ'ЯЗАННЯ. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ - це цивільне відношення, що опосередковує переміщення матеріальних і нематеріальних благ у цивільному обороті, в якому БОРЖНИК зобов'язаний вчинити на користь КРЕДИТОРА певну дію майнового характеру чи утриматися від такої дії, а КРЕДИТОР має право вимагати від БОРЖНИКА виконання його обов'язку, або ОБИДВІ СТОРОНИ виступають відносно одна одної КРЕДИТОРАМИ (щодо прав) і БОРЖНИКАМИ (щодо обов'язків). 2. ВІДМІННОСТІ ВІД РЕЧОВИХ ПРАВ Зобов’язання є відносним, оскільки характеризуються чітким суб’єктним складом. Зобов’язання не створює обов’язку для третьої особи. У речових відносинах задоволення інтересу забезпечується виключно діями ВЛАСНИКА РЕЧІ, , тоді як у сфері зобов’язальних прав задоволення інтересів УПОВНОВАЖЕНОЇ ОСОБИ відбувається в результаті дій ЗОБОВ’ЯЗАНОЇ ОСОБИ. Якщо для речових прав важлива регламентація їх виникнення, захисту й припинення, то для ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНИХ ще характерна чітка РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ДІЙ зобов’язаної особи. Ознакою зобов’язання є переміщення благ. В зобов’язанні відображається динаміка (перехід) цивільних прав і обов’язків, а речові відносини фіксують статику майнових прав, їх приналежність особі. Об’єктом речових правовідносин можуть бути лише речі в матеріальній формі. Об’єктом зобов’язання є поведінка ЗОБОВ’ЯЗАНИХ ОСІБ, пов’язана з переданням відповідних об’єктів цивільного обороту Зобов’язальне відношення, на відміну від речового є завжди тимчасовим. Зобов’язання виникає в результаті як правомірних (правочин), так і неправомірних дій (делікт). Речові права не виникають в результаті правопорушень.