Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/11082
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorЗубачик, Наталія Богданівна-
dc.date.accessioned2021-10-12T07:09:55Z-
dc.date.available2021-10-12T07:09:55Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationЗубачик Н. Б. Окремі проблеми регулювання Інституту набувальної давності за цивільним законодавством України // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. - 2020.- №53.- С.14 -25.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/11082-
dc.description.abstractНаукова стаття присвячена дослідженню окремих проблем регулювання інституту набувальної давності за цивільним законодавством України. Цивільний кодекс України встановлює різні підстави набуття права власності: на основі правочинів, у порядку спадкування, на перероблену річ, на новостворене майно та об’єкти незавершеного будівництва, на загальнодоступні дари природи, на безхазяйну річ, знахідку і т.д. При цьому, важливе місце серед таких підстав посідає інститут набувальної давності, що вперше був введений в законодав­ство України у зв’язку із прийняттям Цивільного кодексу України 16 січня 2003 року. Окрім іншого, запровадження інституту набувальної давності в цивільне законодавство України як підстави для набуття права власності обумовлено доцільністю забезпечення правової визначеності у сфері регулювання речових відносин. Виходячи зі змісту ст. 344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросо­вісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти не­рухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України, а питання набуття права власності на земельну ділян­ку за набувальною давністю регулюється спеціальним законом. Поряд з тим, незважаючи на більш як п’ятнадцятирічний досвід правозастосування, у судовій практиці досі виникають проблеми при застосуванні норм про набувальну дав­ність під час розгляду цивільних та господарських справ. У ході удосконалення відповідного цивільно-правового регулювання інституту набувальної давності в Україні доцільно, зокрема, передбачити особливості набуття права власності за цією підставою на окремі види майна, а також розглянути питання щодо можли­вості законодавчого врегулювання питань призупинення і переривання перебігу строку для набуття права власності за набувальною давністю.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"uk_UA
dc.subjectправо власностіuk_UA
dc.subjectпідстави виникнення права власностіuk_UA
dc.subjectдавністьuk_UA
dc.subjectнабувальна давністьuk_UA
dc.subjectмайноuk_UA
dc.subjectречіuk_UA
dc.titleОкремі проблеми регулювання Інституту набувальної давності за цивільним законодавством Україниuk_UA
dc.title.alternativeSome Problems Of Regulation Of The Institute Of Acquisitive Prescription Under The Civil Legislation Of Ukraineuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:№ 53

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
4511-Текст статті-9916-1-10-20201215.pdf4.83 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.