Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/11058
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorРозвадовський, Володимир Іванович-
dc.date.accessioned2021-10-07T09:08:52Z-
dc.date.available2021-10-07T09:08:52Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationРозвадовський В. І. Ґенеза формування правового статусу Конституційного Суду України як провідного учасника конституційного провадження // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. - 2020.- №52.- С.81-92.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/11058-
dc.description.abstractСтаття присвячена проблемі формування та подальшої динаміки правового статусу Конституційного Суду України як провідного учасника конституційного провадження. На авторське переконання, історичне становлення інституту конституцій­ного контролю та конституційного провадження вперше опосередковано закрі­плювалась у період Козацької доби та Гетьманщини. Наступним етапом стало прийняття 29 квітня 1918 р. Центральною Радою прийнято Конституцію Україн­ської Народної Республіки, яка проголосила Україну самостійною, суверенною, незалежною державою з Генеральним Судом у своїй структурі. За радянської доби таким етапом стало утворення Комітету конституційно­го нагляду. Комітет обирала Верховна Рада УРСР строком на 10 років у складі голови, його заступника та семи членів. Комітет конституційного нагляду от­римав наступні повноваження: надавати Верховній Раді УРСР висновки щодо відповідності Конституції УРСР проектів законів; здійснювати нагляд за відпо­відністю Конституції УРСР й законам постанов і розпоряджень Ради Міністрів УРСР; надавати висновки щодо відповідності Конституції УРСР актів місцевих Рад народних депутатів, інших державних органів і громадських організацій республіки. На доконституційному етапі після проголошення незалежності України організація й порядок діяльності Конституційного Суду визначалися Законом «Про Конституційний Суд» від 3 червня 1992 р. Це незалежний орган у системі судової влади, завдання якого полягало в забезпеченні відповідності законів, ін­ших нормативних актів законодавчої та виконавчої влади Конституції України, охорони прав і свобод людини й громадянина. Згодом, 08 червня 1995 р. між Верховною Радою України та Президентом України укладено Конституційний договір, у ст. 38 якого зазначено, що Конституційний Суд України - це неза­лежний орган судової влади, який забезпечує відповідність законів, інших нор­мативних актів законодавчої й виконавчої влади Конституції України, охорону конституційних прав та свобод людини й громадянина. 28 червня 1996 р. прийнято Конституцію України, яка по-новому визначила процедуру та функціонування Конституційного Суду України. У ст. 147 зазначе­но, що Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Після судової реформи (2 червня 2016 р.) та Закону «Про Конституційний Суд України» (13 липня 2017 р.) значно розширився каталог повноважень Кон­ституційного Суду України.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"uk_UA
dc.subjectґенезаuk_UA
dc.subjectґенеза правового статусуuk_UA
dc.subjectКонституційний Суд Україниuk_UA
dc.subjectконституційне провадженняuk_UA
dc.subjectучасники конституційного провадженняuk_UA
dc.subjectґенеза правового статусу учасників конституційного провадженняuk_UA
dc.subjectґенеза правового статусу Конституційного Суду Україниuk_UA
dc.titleҐенеза формування правового статусу Конституційного Суду України як провідного учасника конституційного провадженняuk_UA
dc.title.alternativeGenesis Of The Formation Of The Legal Status Of The Constitutional Court Of Ukraine As A Leading Participant In Constitutional Proceedingsuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:№ 52

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
4463-Текст статті-9770-1-10-20201204.pdf4.69 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.