Детермінізм образу повії у творчості братів Ґонкурів та Панаса Мирного

Abstract

Статтю присвячено типологічному порівнянню образу повії у творчості братів Ґонкурів та Панаса Мирного. Мета статті полягає у виявленні контактно-генетичних зв’язків та типологічних аналогій, відповідностей і спільностей у письменстві французьких та українського авторів. У результаті дослідження встановлено, що образ повії актуалізується в тематичному діапазоні літератури з розвитком реалістичного напряму, який прагнув до всебічного розкриття суспільних недоліків з метою їх осмислення. У творчості братів Ґонкурів та Панаса Мирного ця тема розробляється у романах «Жерміні Ласерте», «Дівка Еліза» та «Повія» відповідно. Образи Жерміні Ласерте та Христі Притики поєднує те, що обидві дівчини, вихідці з села, стають жертвами у місті. Подібним у способі розгортання теми повії в обох творах є конструювання сюжету, розвиток сюжетної лінії за етапами деградації, використання пейзажних, портретних замальовок для актуалізації образу. Однак у братів Ґонкурів домінує натуралістична парадигма у характеристиці образу Жерміні, опора на документи, спостереження, науковий підхід у дослідженні темпераменту. Анімалізм порівнянь підсилює фізіологічний детермінізм персонажу. Реалістичний виклад Панаса Мирного у романі «Повія» не позбавлений впливу народно-поетичної творчості, романтизованої української традиції, що проявляється у численних фразеологічних зворотах, рослинній символіці для увиразнення образу Христі.