DSpace Community: Науковий журналНауковий журналhttp://hdl.handle.net/123456789/592024-03-29T06:50:00Z2024-03-29T06:50:00ZМінімізація прояву соціального відтворення в Україні на основі подолання дисфункціональності регулювання соціально-економічних системКарп’як, Марія ОлександрівнаПопадинець, Назарій МиколайовичБондаренко, Вікторія МихайлівнаНазаркевич, Оксана Богданівнаhttp://hdl.handle.net/123456789/184702024-01-15T13:51:11Z2023-01-01T00:00:00ZTitle: Мінімізація прояву соціального відтворення в Україні на основі подолання дисфункціональності регулювання соціально-економічних систем
Authors: Карп’як, Марія Олександрівна; Попадинець, Назарій Миколайович; Бондаренко, Вікторія Михайлівна; Назаркевич, Оксана Богданівна
Abstract: Досягнення збалансованого розвитку соціально-економічних систем різних рівнів лежить у площині ефективного регулювання процесів, які виникають внаслідок дії різного роду чинників, пов’язаних із негативними явищами як економічного так і соціального характеру. У статті визначено, що забезпечення ефективного регулюючого впливу з боку органів державної та регіональної влади є запорукою сталого соціально-економічного розвитку держави та її регіонів, зменшення міжрегіональних диспропорцій, нарощення інвестиційної привабливості територій, запобігання ускладнень на політичному, економічному, міжетнічному підґрунті Це, своєю чергою, є основою як національної політики держави, так і регіональної політики як її невід’ємної складової. Охарактеризовано сучасний динамізм соціально-економічного розвитку, що ставить перед державою нові виклики, зумовлені необхідністю протидії негативним ефектам невпинних трансформацій. Найбільш яскравими з них є посилення нерівності та процесів соціальної поляризації, викликаних змінами у соціальній структурі суспільства. Встановлено, що наслідком цих змін сьогодні є поширення такого негативного соціального явища як соціальна ексклюзія. Визначено, що проблема соціальної ексклюзії в Україні та її регіонах насамперед пов’язана з дисфункційністю процесів регулювання основних сфер забезпечення життєдіяльності громадян, зокрема сфери зайнятості, оплати праці, соціальних гарантій та доступності соціальних послуг. Крім цього, істотного ризику для індивідів потрапити у категорію соціально виключених сьогодні завдає присутність інших дестабілізуючих чинників економічного характеру, а саме: наявність значних дисбалансів на ринку праці, зокрема високого рівня безробіття та скорочення кількості робочих місць, значний рівень бідності, у тому числі серед працюючого населення, ризик не отримати роботу відповідно до набутого особою кваліфікаційного рівня та інші чинники, які є особливо загрозливими для збереження та розвитку людського потенціалу держави.2023-01-01T00:00:00ZВплив військової агресії росії на формування макроекономічних показників пострадянських країн та підтримку УкраїниТомашевська, Антоніна ВасилівнаПелехатий, Андрійhttp://hdl.handle.net/123456789/184692024-01-15T13:37:05Z2023-01-01T00:00:00ZTitle: Вплив військової агресії росії на формування макроекономічних показників пострадянських країн та підтримку України
Authors: Томашевська, Антоніна Василівна; Пелехатий, Андрій
Abstract: Економічні наслідки війни в Україні відчуваються у всьому світі. Російська агресія спричинила тиск на світові ціни на сировинні товари, посилила збої в ланцюжках поставок та сприяла зростанню інфляції у більшості країн світу. Країни, які сьогодні вирішили підтримати росію, або намагаються уникнути конфронтації з ними, повинні чітко усвідомлювати, що в очах українців та усього світу вони мовчазні співучасники злочинів та геноциду проти українського народу.
Мета статті проаналізовати, як країни колишнього СССР відреагували на російську агресію проти України, заяви політиків та рішення урядів країн, які до 1991 року разом з Україною входили до складу СРСР; визначити, як вестернізація впливає на макроекономічні показники та формування європейських цінностей в країнах пострадянського простору. У статті визначено аспекти формування макроекономічних чинників країн пострадянського простору. Визначено, що попри формально закріплене Конституцією право союзних республік на державний суверенітет СРСР фактично був унітарною державою. Він був створений як високоцентралізована, тоталітарна й авторитарна система, несумісна з засадами демократії, вільного та повного розвитку націй. Дослідження аналізує, коли весь світ висловлює українцям підтримку та допомагає, в той же час, деякі пострадянські країни, зокрема лідер Киргизстану, висловив президенту росії підтримку. Ще одним союзником у війні росії проти України є Таджикистан. Розглянуто основні складові економічного чинника вестернізації: ВВП на душу населення, капітальні інвестиції та розмір мінімальної заробітної плати. Щоб розрахувати наскільки групи пострадянських держав є спорідненими в досліджуваних макроекономічних показниками розрахували коефіцієнт варіації на основі стандартного відхилення.2023-01-01T00:00:00ZМетоди управління вимогами під час реалізації проектів в умовах невизначеностіП’ятничук, Ірина ДмитрівнаІващук, Олександрhttp://hdl.handle.net/123456789/184682024-01-15T13:28:56Z2023-01-01T00:00:00ZTitle: Методи управління вимогами під час реалізації проектів в умовах невизначеності
Authors: П’ятничук, Ірина Дмитрівна; Іващук, Олександр
Abstract: Метою статті є дослідження питання щодо застосування методів управління вимогами до програмного забезпечення під час управління проектами в умовах невизначеності. Встановлено, що управління вимогами за умов невизначеності слід розглядати як постійні процеси системного керування вимогами впродовж усіх стадій життєвого циклу проєкту, що передбачає діяльність, яка спрямована на підтримання, простежування й перевірку вимог від моменту їх формування і до їхньої імплементації й далі. За результатами проведеного дослідження виявлено, що найпоширенішими методами управління вимогами є: гнучкий (Agile) підхід; розширений аналіз вимог; метод «Поступового розкриття»; моделі ітеративного та інкрементного розроблення; метод «Мінімально життєздатний продукт»; метод «Just-in-Time» та ін. Встановлено, що використання методів управління вимогами до програмного забезпечення набуває особливої актуальності в умовах невизначеності, оскільки ці методи дозволяють ефективно впоратися з динамічними змінами та забезпечити гнучкість проєкту. Виявлено, що управління вимогами має зосереджуватись на організації, комунікуванні й розвиванні вимог, серед яких можна виокремити наступні: управління змінами, відстежуваність вимог, комунікація, контроль за версіями документів вимог та ін. Досліджено, що управління змінами, що передбачає внесення коректив до визначених вимог в ході реалізації проєкту, а також передбачає здійснення оцінки впливу коректив, одержання дозволу на модифікування й оновлення потрібних документів. У свою чергу, відстежуваність означає визначення й підтримку відстежуваних взаємозв’язків вимог з іншими артефактами проєкту, а саме: проєктна документація, випадки під час тестування й коди. Тому відстежуваність дає змогу гарантувати, що усі вимоги ураховується і корективи можна простежувати впродовж розроблення проєкту. У той час, комунікація сприяє ефективному спілкуванню між стейкхолдерами проєкту стосовно вимоги й передбачає конверсію оновлень, розв’язання проблемних аспектів й сприяння тому, щоб всі учасники робочої групи мали єдине розуміння щодо сформованих вимог. Також проведення контролю за версіями документів вимог для того, відстежувати корективи в часовому вимірі. Отримані результати проведеного дослідження виступають основою для наступних досліджень у частині більш ефективного використання методів управління вимогами під час реалізації проектів в умовах невизначеності.2023-01-01T00:00:00ZУмови ефективної експортної стратегії в зовнішньоекономічній діяльності підприємствТкач, Олег ВолодимировичГринів, Любов Володимирівнаhttp://hdl.handle.net/123456789/184662024-01-15T13:20:15Z2023-01-01T00:00:00ZTitle: Умови ефективної експортної стратегії в зовнішньоекономічній діяльності підприємств
Authors: Ткач, Олег Володимирович; Гринів, Любов Володимирівна
Abstract: Опублікована стаття представляє можливі шляхи проникнення та просування товарів на зовнішні ринки на основі досвіду розвинутих економік у фокусі окремого управлінського рішення бізнесу. Метою публікації є визначення ключових особливостей закордонної торгівлі та ділової активності для розвинутих, нових організованих компаній та їх стратегії, менеджерів, підприємців та науковців. При прийнятті рішення про початок зовнішньоекономічної діяльності важливо оцінити всі види бізнесу, щоб організувати прибутковий бізнес і мінімізувати всі види ризиків. При прийнятті рішення про початок зовнішньоторговельної діяльності важливо оцінити всі її складові, щоб організувати прибутковий бізнес і мінімізувати різноманітні ризики. У статті аналізуються можливості закордонної торговельної діяльності для компанії незалежно від її місцезнаходження та розміру, а також відзначено значне розширення ключових особливостей зовнішньої торгівлі. Авторами представлено спеціальні теоретичні підходи та наукові пропозиції стосовно прийняття рішень щодо зовнішньоекономічної діяльності в рамках стратегічного планування та розвитку підприємства в умовах поширення глобальних економічних процесів. Наукове дослідження ґрунтується на таких методах: аналізі, узагальненні для виявлення ключових особливостей експортної та зарубіжної ділової активності, а також для вибору структурної характеристики міжнародної торговельної діяльності, яка може бути реалізована в стратегії зростання нових компаній. У публікації обґрунтовано необхідність контролю операційних витрат, набуття адміністративних та фінансових навичок, додаткових професійних послуг консалтингу. До основних складових практичного змісту входять: сенс експорту, перешкоди для експорту, прийняття експортного рішення, плюси та мінуси експорту, підготовка компанії до виходу на експортний ринок, новий підприємець-експортер, ключові експортні продукти та місця призначення, інструменти торгівлі, джерела консультацій. Представлена стаття має практичне значення з точки зору мінімізації можливих управлінських ризиків і може бути корисною для успішного початку та розвитку зовнішньоекономічної діяльності за будь-якими напрямками або видами продукції та послуг.2023-01-01T00:00:00Z